Чи правильно ти задаєш собі темп, напрямок до власної мети? На скільки складною виходить обрана тобою траєкторія досягнення мети? і чи завжди у тебе виходить досягти її?
Я вирішила у своєму блозі паралельно теорії письменницької майстерності писати ще і про власні орієнтири у стратегуванні моєї роботи, як автора.
Для свого становлення як автора я вивчаю та досліджую паралельно декілька напрямків: письменницька майстерність, методи правильного поставлення та досягнення мети, вивчаю історію української та зарубіжної літератури, дуже багато читаю. Взагалі вважаю, що словниковий запас автора рівноцінно залежить від кількості прочитаних ним правильних книг. Так - так! саме правильних книг. До початку мого навчання та саморозвитку, саме з напрямку письменництва, моїм корифеєм був геніальний Гемінгвей(По, Палланік)! проте зараз, майже вже з плином року інтенсивного читання, список дуже збільшився)) Я закохалася в Ремарка, Лавкрафта, Хвильовий, Горліс - Горський, Шульц (це прям неперевершений галицький автор, рекомендую!!!!), Селінджер, Джойс, Орвел та багато багато ще крутих авторів, які дали мені натхнення і поштовх до письма.
Я обіцяю, що будуть дописи по прочитаним творам обов’язково))Вважаю цей список із рубрики must read для кожного поважаючого себе письменника (особливо початківця!!)
І так, повертаємось все ж таки до сьогоднішньої теми: Правильне поставлення мети і шлях її досягнення.
Для цього раджу дослідити книгу з практичними порадами від С. Кові «Сім звичок високоефективних людей».
Сьогодні проговоримо перші два кроки до мети за версією автора.
Звичка перша.
Проактивність:
• Дійте самі, не ставайте об'єктом чужого впливу
• Міняйтеся самі тут і тепер, не чекайте, коли прийде ситуація, яка змінить вас у майбутньому («дасть знак»)
• Беріть відповідальність на себе: самостійно розставляйте пріоритети свого життя, обирайте власні принципи та цінності, формуйте мрії та плануйте кроки з її досягнення
• Основний час і сили витрачайте на те, що знаходиться в межах вашого контролю. Проблеми, які ви не можете змінити, прийміть і навчіться жити з ними
• Не критикуйте. Не звинувачуйте в своїх невдачах обставини та оточуючих.
• Не зациклюйтеся на помилках. Визнайте, виправте, засвойте урок.
• Ставте собі невеличкі задачі й досягайте їх.
• Наше я — це не наші почуття. Це не наші настрої. І навіть не наші думки. Саме лише те, що ми можемо думати про всі ці явища, відокремлює нас від них і від тваринного світу. Самосвідомість дає нам змогу зайняти позицію «збоку» й проаналізувати навіть те, як ми «бачимо» самих себе — нашу парадигму себе, найголовнішу для ефективності. Вона впливає не лише на наші настанови й поведінку, а й на бачення інших людей. Вона стає нашою картою базової природи людства.
• Уміння підпорядковувати свої імпульси цінностям — ключова властивість проактивної особистості. Реактивні люди керуються почуттями, обставинами, умовами, середовищем. Проактивних людей ведуть по життю цінності — ретельно обмірковані, дібрані й засвоєні.
• Віктор Франкл стверджує, що в житті є три центральні категорії цінностей: цінності емпіричні (те, що з нами відбувається), творчі (ті, які ми вносимо в життя) та цінності настанов (тобто наша реакція на важкі обставини, такі як смертельна хвороба).
• На рівні парадигм і переосмислення найвищу позицію серед усіх цінностей посідають цінності ставлення. Простіше кажучи, найголовніше — це те, як ми реагуємо на те, що відбувається з нами в житті.
• Брати на себе ініціативу не означає бути нахабними, набридливими чи агресивними. Це означає, що ми визнаємо свою відповідальність за досягнення бажаного результату.
• Проблеми, з якими ми стикаємося, можна умовно поділити на три сфери: прямий контроль (проблеми, пов’язані з нашою поведінкою), непрямий контроль (проблеми, пов’язані з поведінкою інших людей) і жодного контролю (проблеми, з якими ми не можемо нічого вдіяти, такі як наше минуле чи певні ситуації). Проактивний підхід — це перший крок до розв’язання проблем усіх трьох типів у нашому поточному колі впливу.
• Проблеми прямого контролю можна вирішити, працюючи над своїми звичками, які, безперечно, перебувають у нашому колі впливу. Це «приватні перемоги» ЗВИЧОК 1, 2 і 3.
• Проблеми непрямого контролю розв’язують за допомогою зміни методів впливу. Це «публічні перемоги» ЗВИЧОК 4, 5 і 6.
Звичка друга.
Починайте з думкою про мету:
• Починати з думкою про мету означає розпочинати всі справи, чітко розуміючи кінцеву мету. Це означає розуміти, до чого ви прямуєте, щоб мати змогу збагнути, де ви перебуваєте тепер, щоб усі свої кроки ви завжди ступали в правильному напрямку.
• Звичка починати з думкою про мету базується на принципі, який проголошує, що все створюється двічі. Усі речі проходять два етапи створення: спочатку їх задумують (перший етап), а потім з’являється матеріальне втілення (другий етап творіння).
• Якщо ми добре розуміємо й відповідально ставимося до принципу двох творінь, ми діємо в межах свого кола впливу й розширюємо його. А якщо не узгоджуємо своїх дій із цим принципом і не беремо на себе відповідальності за перший етап творіння, то коло впливу звужується.
• «Починати з думкою про мету» означає виконувати свої ролі в житті, чітко усвідомлюючи свої цінності й орієнтири. Це означає взяти на себе відповідальність за перший етап творіння, переписати свої сценарії, щоб парадигми, з яких випливають моя поведінка й настанови, гармоніювали з моїми глибинними цінностями й коректними принципами.
Створіть план власної місії
• Найефективніший способ починати з думкою про мету — розробити власну програмну заяву, місію. У ній буде зосереджено все, чим ви хочете бути (характер) і що хочете робити (свої внески та здобутки), а також цінності й принципи, на яких базується ваш спосіб бути й робити.
• Люди не здатні витримувати зміни, якщо всередині не мають незмінного ядра. Ключ до здатності змінюватися — це незмінне знання про те, хто ти, чим ти переймаєшся і що цінуєш.
• Маючи місію, ми можемо вільно пливти в потоці змін.
• Місія не вигадується, а виявляється
Все треба прописувати!! Написання місії
• Місія — це не те, що можна написати за один вечір. Для неї потрібен глибокий самоаналіз, ретельний аналіз, вдумливе формулювання й часто — багаторазове переписування, щоб програмна заява набула остаточної форми.
• Може знадобитися кілька тижнів або місяців, перш ніж буде знайдена переконлива формула власної місії, яка буде повним й точним втіленням найпотаємніших цінностей і прагнень.
• Та навіть після того вам захочеться регулярно перечитувати написане і з роками вносити незначні корективи, адже з плином часу з ’ являтимуться нові ідеї чи змінюватимуться обставини.
Щоб визначити власну місію, варто знайти людину, яка:
• а) має на нас найбільший вплив і
• б) робить дуже великий вклад у наше життя
• в) на яку ми б хотіли бути схожими
• Які якості я б хотів перейняти у цієї людини і розвинути у собі?
• Варто вивчити характер цієї людини і зрозуміти, чого ми хочемо навчитися у нього
• В ідеалі, така людина повинна бути живою і доступною для нас.
• Бажання бути схожим на когось у дорослому віці – питання інтимне, але нормальне і лежить у сфері особистого росту.
Потім, без скромності! чесно відповідаємо собі на наступні питання:
Яким би я хотів стати? Конкретні особисті трансформації: робота з світоглядними цінностями, якостями характеру, знаннями, почуттями.
• Чого я б хотів досягти? Конкретні звершення: кількість надрукованих книг, ступінь визнання, премії, рівень фінансового достатку.
• Що я хотів би мати? Конкретні набутки: друзі, знайомства, майно.
Завтра поговоримо про третій крок і практичну вправу яку можна покласти за основу у написанні новели!))
Якщо матеріал був корисним буду вдячна за Ваш донат))
