Сонце що сідає за край

Сонце що сідає за край

Більше не вкаже шлях

Сьогодні день відходить у вічність

Закарбовуючись в пам'яті

Кожною хвилиною

Здавалося вже втрачене натхнення

Але ще зарано, я можу сказати

Такі спокійні розмови

Приємні, і не забутні

Знову солодкий аромат кави

Прогулянки містом

Знову рутина, згинула геть

Голова не забита думками

Філософія, у пошуках істини

Роздуми про реальність, та фантазії

Психологія, що покаже правду

Науки що так не зрозумілі

Різні теорії всесвіту

Та веселі жарти

Тихе мовчання

Без відкликів, у голові

Відображення сонця, у воді

Останні промені сьогоднішнього дня

Час так швидко плине

Закарбовуючись в пам'яті

Потім повернення назад

У рутина, і забиту голову думками

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

638Прочитань
7Автори
9Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Вірші про залізницю

    Нічні вокзали, і в правду, Місця дивовижні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Як добре , що між заходом сонця і початком рутини є сон . Після сну рутина вже не здається такою безнадійною . Принаймні важливо знаходити хоч щось позитивне.

Вам також сподобається