Тихі пагорби й ховми,
заспівали у вогні.
Все горить і там і тут.
В небі зимнім — сонця Крут.
Тихий вечір, зимній вечір,
долунає шепіт з печі.
Палять дрова і слова,
тиха магія села.
Всі здолаєм — пережитки,
адже жито — має жити.
Душевні пагонці зростуть.
Здіймуть попіл й розквітуть.
«Нема на світі такого більше місця, де золотом всі вулиці покриті, де раби зводять до сонця піраміди, щоб потішити господарів своїх апетити. Нема на світі прекраснішої долі, ніж здобути саме там свою власну волю.»
Чи знали ви, що Сапковський писав оповідання і до "Відьмка"?
«Нема на світі такого більше місця, де золотом всі вулиці покриті, де раби зводять до сонця піраміди, щоб потішити господарів своїх апетити. Нема на світі прекраснішої долі, ніж здобути саме там свою власну волю.»
Чи знали ви, що Сапковський писав оповідання і до "Відьмка"?
