Розвіють тумани
Застиглі локони,
Із води піднімуть
Втрати роками.
Зорі маряться тихо,
Відтінячи сумом ніч.
Розвіють тумани
Застиглі локони,
Із води піднімуть
Втрати роками.
Зорі маряться тихо,
Відтінячи сумом ніч.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
В вірші висвітлюється тема: людської сутності, та тиску суспільства на ваше внутрішнє Я
Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.
Привіт! Нещодавно я проходила співбесіду, і, прослухавши запис свого голосу, виявила, що говорю жахливо невпевнено, навіть маючи цікавий досвід і гарне портфоліо. З вами таке буває? Я навіть розізлилась на себе!
В вірші висвітлюється тема: людської сутності, та тиску суспільства на ваше внутрішнє Я
Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.
Привіт! Нещодавно я проходила співбесіду, і, прослухавши запис свого голосу, виявила, що говорю жахливо невпевнено, навіть маючи цікавий досвід і гарне портфоліо. З вами таке буває? Я навіть розізлилась на себе!