Розвіють тумани
Застиглі локони,
Із води піднімуть
Втрати роками.
Зорі маряться тихо,
Відтінячи сумом ніч.
Розвіють тумани
Застиглі локони,
Із води піднімуть
Втрати роками.
Зорі маряться тихо,
Відтінячи сумом ніч.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Іноді секрет креативності полягає у низькотехнологічному підході: прогулянці на свіжому повітрі.
Чим зайняти час, якщо робити не хочеться нічого, а треба.
Після нападу на будинок Вейнів, усе місто було шокованим від цього та стурбованим пропажею Брюса. Наскільки довго Брюс залишив місто в роздумах щодо свого стану? Чи зміг його бізнес жити без нього?
Іноді секрет креативності полягає у низькотехнологічному підході: прогулянці на свіжому повітрі.
Чим зайняти час, якщо робити не хочеться нічого, а треба.
Після нападу на будинок Вейнів, усе місто було шокованим від цього та стурбованим пропажею Брюса. Наскільки довго Брюс залишив місто в роздумах щодо свого стану? Чи зміг його бізнес жити без нього?