Відчай(вірші)

Стікаючи кров'ю, твої кроки важкі,

Ехом відходять у темряву.

Ти присягався все захистити,

Але меч друга тобі серце проткнув.

Ти готовий був віддати своє життя,

Але не зміг забрати те, що хотів.

Хоча б одну захистити, ти не здатний,

Ти продав свою душу без вагань.

Навіть присягнув Сатані,

Щоб не бачити сліз на обличчях їх.

Твій похід закінчився в обіймах темряви,

Де тебе ніхто не знайде.

І пам'ятатимеш ти лише одне

Погляд очей, які не зміг захистити.


Демони душу, тобі виривали,

Шматок за шматком, м'ясо зіскрібали з кісток.

Крик це лиш насолода для них,

А тобі вже байдуже.

Ти знаєш напевно,

Твій шлях сьогодні завершується,

Впавши без сил,

Ти вже не зможеш повзти.

Нарешті ти приймеш смерть,

З полегшенням зробиш,

Останній свій вдих,

Кров до горла тобі долине.

Чуєш останні удари серця,

Завтра для тебе не настане,

Спокій тобі буде снитись,

Тільки у пеклі.


Післямова: Дякую вам за приділений час. Сподіваюся що вам сподобалися мої рядки. Також якщо когось зацікавить познайомитися ближче, я створив канал-щоденик, де пишу свої думки, та ділюся тим що мені цікаво Крики розуму
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

723Прочитань
7Автори
9Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Вірші про залізницю

    Нічні вокзали, і в правду, Місця дивовижні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Новорічний івент.Частина перша

    Як щодо маленької авантюри? Цікавіше отримувати подарунки, коли вони не лежать готові під ялинкою. Звучить інтригуюче. Але, не пропустіть момент. Коли правила гри стануть серйознішими.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи

Коментарі (2)

З моменту прочитання все ж ніяк не можу підібрати слова . Я щиро захоплююсь цим . Дійсно неймовірно . Відчуття , що після прочитання вкотре буду застигати в часі , чути дзвін у вухах . Єдине , що поверне до реальності - миготіння курсору на екрані . Це вражає .)

Вам також сподобається

  • Новорічний івент.Частина перша

    Як щодо маленької авантюри? Цікавіше отримувати подарунки, коли вони не лежать готові під ялинкою. Звучить інтригуюче. Але, не пропустіть момент. Коли правила гри стануть серйознішими.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи