Відчай(вірші)

Стікаючи кров'ю, твої кроки важкі,

Ехом відходять у темряву.

Ти присягався все захистити,

Але меч друга тобі серце проткнув.

Ти готовий був віддати своє життя,

Але не зміг забрати те, що хотів.

Хоча б одну захистити, ти не здатний,

Ти продав свою душу без вагань.

Навіть присягнув Сатані,

Щоб не бачити сліз на обличчях їх.

Твій похід закінчився в обіймах темряви,

Де тебе ніхто не знайде.

І пам'ятатимеш ти лише одне

Погляд очей, які не зміг захистити.


Демони душу, тобі виривали,

Шматок за шматком, м'ясо зіскрібали з кісток.

Крик це лиш насолода для них,

А тобі вже байдуже.

Ти знаєш напевно,

Твій шлях сьогодні завершується,

Впавши без сил,

Ти вже не зможеш повзти.

Нарешті ти приймеш смерть,

З полегшенням зробиш,

Останній свій вдих,

Кров до горла тобі долине.

Чуєш останні удари серця,

Завтра для тебе не настане,

Спокій тобі буде снитись,

Тільки у пеклі.


Післямова: Дякую вам за приділений час. Сподіваюся що вам сподобалися мої рядки. Також якщо когось зацікавить познайомитися ближче, я створив канал-щоденик, де пишу свої думки, та ділюся тим що мені цікаво Крики розуму
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

712Прочитань
7Автори
9Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Вірші про залізницю

    Нічні вокзали, і в правду, Місця дивовижні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (2)

З моменту прочитання все ж ніяк не можу підібрати слова . Я щиро захоплююсь цим . Дійсно неймовірно . Відчуття , що після прочитання вкотре буду застигати в часі , чути дзвін у вухах . Єдине , що поверне до реальності - миготіння курсору на екрані . Це вражає .)

Вам також сподобається