Високогірʼя, високо в горах.
Стою я і моя копія, дивак.
Незрозумілі подихи,
нічні й туманні дні.
Все щоб зробити сходини,
зрости в самім собі.
Я і моя тінь, аніма всередині.
Розбещене дитя, що завжди
є збентежене.
Я годую своє еґо,
я славлю сам себе.
Мене це не бентежило,
в мазуті все лице.
Я і моя тінь,
я тут потрібен завжди.
Я і моя тінь,
як дерево і мох.
Як море й глибина.
Як риба і ставок.
Одним із найбільш суперечливих місць нової редакції правопису є параграф, що стосується фіти/тети.
Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - це втеча.
Одним із найбільш суперечливих місць нової редакції правопису є параграф, що стосується фіти/тети.
Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - це втеча.
