Високогірʼя

Високогірʼя, високо в горах.

Стою я і моя копія, дивак.

Незрозумілі подихи,

нічні й туманні дні.

Все щоб зробити сходини,

зрости в самім собі.

Я і моя тінь, аніма всередині.

Розбещене дитя, що завжди

є збентежене.

Я годую своє еґо,

я славлю сам себе.

Мене це не бентежило,

в мазуті все лице.

Я і моя тінь,

я тут потрібен завжди.

Я і моя тінь,

як дерево і мох.

Як море й глибина.

Як риба і ставок.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Валерій Вислід
Валерій Вислід@valeriivyslid

Письменник

44Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 18 лютого

Більше від автора

  • Життя 01.

    Життя — це система,

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Доля

    О Доле, я так втомився,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається