Друкарня від WE.UA

Високогірʼя

Високогірʼя, високо в горах.

Стою я і моя копія, дивак.

Незрозумілі подихи,

нічні й туманні дні.

Все щоб зробити сходини,

зрости в самім собі.

Я і моя тінь, аніма всередині.

Розбещене дитя, що завжди

є збентежене.

Я годую своє еґо,

я славлю сам себе.

Мене це не бентежило,

в мазуті все лице.

Я і моя тінь,

я тут потрібен завжди.

Я і моя тінь,

як дерево і мох.

Як море й глибина.

Як риба і ставок.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Валерій Вислід
Валерій Вислід@valeriivyslid

Письменник

7Довгочити
299Перегляди
На Друкарні з 18 лютого 2024

Більше від автора

  • Життя 01.

    Життя — це система,

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • Доля

    О Доле, я так втомився,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лайка на межі виживання, або Чому матюки стали нашою новою терапією

    Ми звикли думати, що українська мова – винятково «солов’їна» та «калинова», де для висловлення гніву існують хіба що поетичні прокляття на кшталт «а щоб тебе качка копнула». Проте реальність виявилася куди брутальнішою...

    Теми цього довгочиту:

    Матюки
  • ЯпонщІна

    Кажуть, за часів Радянського Союзу сходознавчих кафедр в Україні не було зовсім, а всіх сходознавців готували в Ленінграді, Москві та Владивостоці. Тож радянські українці, що зацікавилися Сходом, мусили глядіти на нього через російську призму.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лайка на межі виживання, або Чому матюки стали нашою новою терапією

    Ми звикли думати, що українська мова – винятково «солов’їна» та «калинова», де для висловлення гніву існують хіба що поетичні прокляття на кшталт «а щоб тебе качка копнула». Проте реальність виявилася куди брутальнішою...

    Теми цього довгочиту:

    Матюки
  • ЯпонщІна

    Кажуть, за часів Радянського Союзу сходознавчих кафедр в Україні не було зовсім, а всіх сходознавців готували в Ленінграді, Москві та Владивостоці. Тож радянські українці, що зацікавилися Сходом, мусили глядіти на нього через російську призму.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство