Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
Варто заглибитись у невідоме, як споріднене почне з'являтися повсюдно, поглинаючи все інше. Проте, не дивіться у безодню занадто довго...
Варто заглибитись у невідоме, як споріднене почне з'являтися повсюдно, поглинаючи все інше. Проте, не дивіться у безодню занадто довго...