Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
У вірші передаються глибокі емоції та прагнення до любові. Ліричний герой готовий на все заради близькості з коханою, навіть якщо це означає втрату. Через образи танцю та тіні він висловлює ніжність і бажання знайти справжнє серце, уникаючи болю і зневіри.
У вірші йдеться про складні сімейні стосунки та емоції, пов’язані з життєвими змінами. Описується весняна ностальгіа і туга, коли чоловіки проводжають невістку, а діти співають, проводжаючи. Сімейний конфлікт між матір'ю та сином підкреслює напругу в родині, що губить себе саму.
Лебеді і океан символізують красу та невідомість, а спів — це вираження почуттів і надій. Тема любові та страждання присутня через образи прокляття і прийняття, що підкреслює складність людських відносин.
Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм
5 травня 1907 року дім вчителя з Чернівців Дмитра Макогона пронизав дитячий крик. Власне народилась його перша та єдина донечка – Дарія Макогон.
Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм
5 травня 1907 року дім вчителя з Чернівців Дмитра Макогона пронизав дитячий крик. Власне народилась його перша та єдина донечка – Дарія Макогон.