Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
Рідні мовчать під втратою тебе,
Я мріяв про зміну погоди,
Періодів, поглядів, дощів ...
Прохання пролетить,
Серця схрестити,
Танцем вічним сповідливим.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Сьогодні я хочу відповісти на запитання «Скільки часу потрібно, щоб написати книгу?» і дати вам чесну оцінку того, скільки часу потрібно для написання книги.
Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз
А далі - за розкладом: Вірші, страхи, болі Трохи брехні й перебільшень, але інакше, сам знаєш, не зможу
Сьогодні я хочу відповісти на запитання «Скільки часу потрібно, щоб написати книгу?» і дати вам чесну оцінку того, скільки часу потрібно для написання книги.
Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз
А далі - за розкладом: Вірші, страхи, болі Трохи брехні й перебільшень, але інакше, сам знаєш, не зможу