Таки привіт, давно не бачились. Чесно кажучи дуже давно. Та взагалі не цьому суть. В цій статті я хочу випробувати свої професійні навички з японської мови та трохи роз’яснити таку важливу тему, про яку як виявилося важко знайти кваліфіковану інформацію, просто шукаючи в пошуковику. І одними з причин були або неправильна транслітерація, або ж взагалі вигадана система перекладу, яка немає нічого спільного з реальністю. І саме тому я тут з цією статтею.
Системи письма японської мови
В японській мові є загалом три системи письма:
Хіраґана — абетка для написання питомо японських слів або спрощеного письма для початківців;
Катакана — абетка для імен іноземців, слів, висловів і тому подібного, що прийшло в мову як запозичення;
Канджі — ієрогліфи, які використовуються в японських словах, замінюючи хіраґану і скорочуючи слова, пішли вони з китайської мови й дослівно перекладаються як “китайські символи”;
Ця різноманітність може лякати спочатку, втім з часом до цього звикаєш. Через те, що японські тексти в більшості пишуться без пропусків, то таке різномаїття допомагає зробити текст зрозумілішим і більш розбірливим.
Переклад імен
Для написання запозичених імен можна використовувати катакану (що в більшості й роблять) або канджі, якщо ви бажаєте додати значення вашому імені. Я ж розповім вам лише про те, як написати ваше ім’я катаканою. Це набагато легше і не потребує надлишкового пошуку по співзвучних і потрібних за значенням ієрогліфів, що насправді є неабиякою морокою.
Отже, нижче ви знайдете табличку катакани, більшість звуків можна брати просто звідти та писати замість української зв’язки букв. Втім, є винятки, які й становлять більшість складності перекладу імен.
Колонка “Ва” не є прямим відповідником звуку “в” українській мові. Відповідником японському еквіваленту буде англійський звук “W”. Ближчим до українського буде ヴ і буквосполучення ヴァ、ヴィ、ヴぅ і тому подібне. Тому я навів додатки до самої абетки в кінці довгочиту, щоб було легше.
В японській немає літер, що позначають одну приголосну, крім “н”, тому замість них використовують відповідний звук з голосною “у”. Букви “и” та “й” в японській не існує, тому їх замінюють буквосполученням з “і” або придумують свою транслітерацію, яку скоріше всього не зрозуміє сам японець і йому будуть необхідні пояснення. Схожі додатки існують і для хіраґани, але це тема уже наступних статей.
Отже, приклади:
Роман — ロマン、
Анастасія — アナスタシヤ、
Дмитро — ドゥミトォロ、
Руслан — ルスラン、
Вікторія — ヴィクトリヤ、
Михайло — ミハイロ、
Анна — アンナ。
Надіюсь все для вас зараз стало зрозуміло, дякую за увагу. І удачного використання цієї інформації, якщо вам сподобається, то я повернусь в нових дописах і з новими цікавостями.
Корисні ілюстрації
