1. Шкарпеткова революція
Вдягаю нові шкарпетки з яскравим принтом. Змішані відчуття. Радість і сум. Радісно, бо українська шкарпеткова промисловість досягла захмарних висот. Сум, що сьогодні я ніде не зніму взяття і ніхто не побачить моїх чудових шкарпеток з інжиром... І завтра також.
Хоч бери і їдь у High Hill чи до «Книгарні Старого Лева» на Січових стрільців — заклади, де є місця, сидячи на яких можна/треба знімати взуття — і знімай взуття. Щоби мої прекрасні шкарпетки були німим докором дніпрянам за те, що ми перестали збиратися одне в одного вдома й ходити на м'яких килимах у кольорових шкарпетках!
2. Це таємниче число — 17
Пив каву й читав у новій кав'ярні. Коли зібрався іти, побачив, що з книжки випав кольоровий папірець із числом 17.
Тиждень тому в одному закладі брав участь у благодійній лотереї на користь ЗСУ.Нічого не виграв, але папірець зі своїм номером зберіг, поклавши до книги. Як альтернативну закладку. Щоби збити з пантелику моїх можливих переслідувачів...Вирішив залишити той клаптик паперу на сидінні.Нехай бариста знайдуть його та думатимуть: що це означає?
17?
Може, це оцінка нашій кав'ярні за 20-бальною шкалою?
Чи, можливо...
Хто пам'ятає сирні цифри з дитинства? Хоча, напевно, вони й зараз є. Був момент, коли я не знав, що вони із голівок сиру, і не міг пояснити собі їхнього походження...
Можливо, сирні цифри також дорослішають, і зникають із нашого життя з часом, як зникає цукрова вата й віра в дива...
Принаймні, я вже дуже давно їх не бачив.
3. Не смійтеся, будь ласка
Поруч зі мною в кав'ярні сидів чоловік і сміявся.
Дивився щось зі смартфона в навушниках.
Мене це дратувало. Я хотів зробити зауваження, але не знав, яку претензію йому висунути.
— Не смійтеся!
— Чому?
— Бо мене це дратує!
Так не можна. Ми ж цивілізовані люди.
Не знаю, як це пояснити... Ви відчуваєте те ж, що і я? Багато сміятися не гарно. Трошки можна, але довго — ні. Тривалий сміх — це щось непристойне. Якась дурість. Дитинство в сраці. Чи алкоголь у голові. Навіть якщо ні те, ні інше — все одно враження саме це.
Не смійтеся, будь ласка. Ми ж з вами не на стендап-концерті... Ми в кав'ярні. Працюйте. Або тихенько відпочивайте. Почитайте якусь серйозну книгу.
