Тиждень тому на дверях під'їзду й на електрощитку першого поверху з'явилися дивні оголошення. Мовляв, ми платимо Житсервіс-5, а живемо в багні, наш будинок майже аварійний. Скільки можна терпіти!.. Приходьте всі в суботу о 12 у двір, будемо щось вирішувати.
Підпис — ім'я жінки, яку ніхто не знає. Принаймні, я не знаю. А знаючи, що в сучасних умовах ніхто нікого не знає, то можна сказати, що я не перебільшую.
Спочатку я хотів проігнорувати цю зустріч. Як я роблю з усім, що неприємно чи нецікаво. До того ж у цей час в районній бібліотеці засідання клубу... А потім зрозумів, що таке буває рідко, і це може бути видовищно. Треба лише поставитися до цього, як до вистави. Взяти попкорн... Чи що беруть у театр? Маленький бінокль і льодяник у шурхітливій обгортці. І насолоджуватися комедією. Або драмою.
Але, можливо, доведеться і зіграти роль. Бо раніше як було? Коли хтось приходив зі серйозним питанням, я казав, що зараз покличу дорослих. А тепер немає кого кликати. Доводиться самому розгрібати.
Мене теж давно непокоїло, що ми платимо 600 грн на «утримання будинку» щомісяця, а куди йдуть ці гроші, не видно. А, ну, не сказано, якого саме будинку... Будинку голови Житсервіс-5. Шістсот гривень із кожної квартири щомісяця — та це басейн у дворі можна побудувати!
Та що запропонує ця революційна незнайомка? Створити ОСББ? Якщо для цього не треба нічого робити, я за... Або обрати іншого постачальника послуг? Яких — послуг? Отож.
Ми хочемо змінити компанію, яка нічого не робить, на компанію, яка робитиме те ж саме, але якісніше...
Однак чи можливо це?
Наприклад, я б залюбки відмовився від Yasno й ДТЕК з їхнім очільником чортом Ахметовим, але це значить сидіти без електрики, бо він монополіст...
Словом, завтра має бути захопливо. Думаю, хтось здивується, побачивши мене. «О, Денис! Ти теж вмієш ходити на збори жильців?! Чи може ти думаєш, що це літературник?».
