Стали ми жорсткими,
Не діставши сонця,
Яке могло б укрити
Мої очі від падіння.
Голоси в голові
Все тихше ходили...
Я замикаюсь на узбережжі —
Тільки б не бачити тебе.
Де палаю я,
Мовчки,
Без зайвого слова,
Що повернуло б усе
На глухі місця.
Стали ми жорсткими,
Не діставши сонця,
Яке могло б укрити
Мої очі від падіння.
Голоси в голові
Все тихше ходили...
Я замикаюсь на узбережжі —
Тільки б не бачити тебе.
Де палаю я,
Мовчки,
Без зайвого слова,
Що повернуло б усе
На глухі місця.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Щастя не чекає. Воно приходить, коли ти найменше очікуєш.
можливо вона не так сильно любила червону помаду
Коротко про те чому книги Террі Пратчета варті вашої уваги. Коротко про складність написання змістовних і цікавих книг. І коротко про те, що ж відрізняє класику від сучасної літератури.
Щастя не чекає. Воно приходить, коли ти найменше очікуєш.
можливо вона не так сильно любила червону помаду
Коротко про те чому книги Террі Пратчета варті вашої уваги. Коротко про складність написання змістовних і цікавих книг. І коротко про те, що ж відрізняє класику від сучасної літератури.