Посіяні небеса мовчали,
Із долею зливались — не твоєю.
Допоки серце в тиші не впізнали —
Не зникли, не згоріли під карою.
Дощі несуть у серце смуток,
Думки промовлені — як крик.
Все лине в світанкову сутінь,
Ціною річок, що розливсь в потік.
Вода торкає тихо шкіру,
Долоні пробують — смак втрат.
Пізнають тільки істину єдину:
Доля й людина — сплетіння зрад.
Mantle вирізняється підходом, рідкісним для догляду за обличчям: замість звичного «anti-age» він говорить про здоров'я шкіри – її бар'єр, рівний тон і сяйво.
Хмарні сервіси: збереження даних, трансляції, бізнес-програми та освіта. Дізнайтесь, де застосовують хмарні сервіси та як обрати їх для бізнесу.
Паковання давно перестало бути лише способом перенести або захистити товар. Для бізнесу це частина першого контакту з клієнтом: ще до того, як людина оцінить сам продукт, вона вже бачить матеріал, форму, якість друку та загальну подачу.
Мобільні розкладні стільці — елемент комфортного відпочинку на відкритій дачній ділянці, терасі, патіо, в альтанці тощо. На відміну від стаціонарних крісел і диванів, це меблі, які легко переносити з місця на місце, ховати в приміщенні від дощу і брати з собою на заміські пікніки
Завод німецької компанії КРАЙЗЕЛЬ у Фастові функціонує за суворими німецькими стандартами, випускаючи продукцію з високими експлуатаційними характеристиками і стабільною європейською якістю
Молодий художник Філіп випадково помічає незнайомку в кав'ярні й вирішує намалювати її портрет. Та поки олівець ковзає папером, реальна дівчина поступово зникає, поступаючись місцем образу, створеному його уявою.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
мій особистий вірш. Можливо, деяким сподобається. Сподіваюсь, ви напишете відгук
Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.
Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)
мій особистий вірш. Можливо, деяким сподобається. Сподіваюсь, ви напишете відгук
Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.
Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)
