Моя нова зачіска

Це було схоже на диво. Як бог роз'єднав води Червоного моря на дві частини, щоби Мойсей зі своїм народом міг пройти, так і я розділив волосся за проділом... Усі проблеми позаду.

Уже понад двох тижнів не можу підстригтися. Вайб перукарень на районі мені не подобається, а в «Караван» як не прийду, у тамтешньому салоні завжди черга. Зрозуміло, перед Новим роком усі хочуть мати пристойний вигляд. Привести себе в порядок «до свят»... Я навіть не намагався у цей час туди посунутися. Так, заглядав, проминаючи повз. Був за два тижні до нового року. Так само. Якась епідемія росту волосся.

Записатися на конкретний час я не можу. Наприклад, на завтра на 12. Звідки я знаю, який у мене завтра буде настрій о 12? Раптом мені не захочеться стригтись о цій порі? Я в шоці й захваті від людей, які знають, що вони робитимуть завтра о 12.

Мужики, які сидять у чергах до перукарів, майже лисі. Що їм стригти? Вони знущаються з мене? Це флешмоб?

Хочеться встати посеред залу й промовити: «Подивіться на мене! Ось кому треба стригтися!.. Пропустіть мене поза чергою негайно!».

Є в нас на районі один барбершоп. Але мені туди вхід заборонений. Бо їхній лозунг — «Тільки для справжніх чоловіків». А де стригтися несправжнім? У звичайних перукарнях немає місць.

Я б міг спробувати закосити під «справжнього» — вдягнути сонцезахисні окуляри, взяти до рота зубочистку — але є інша проблема. Жінки. У тому барбершопі працюють жінки.

А так не має бути. Бо ідея барбершопу — це типу чоловічий простір, де чоловіки стрижуть чоловіків. Що там роблять жінки? Тоді це звичайна перукарня. Звичайна перукарня з оверпрайсом у два рази.

Насправді я б якраз і хотів, щоби мене підстригла жінка. Але не в барбершопі. Я не збираюся грати в цю абсурдну гру.

Чоловікові я не дам себе стригти. Тим більше «справжньому». Щоби мого ніжного волосся торкалися лапища, які, можливо, жодного разу в житті не гортали сторінок поетичної збірки... З жіночими руками може бути те саме. Але жіночі руки... це вже поезія.

Отже, маємо дилему. Я хочу, щоби мене стригла жінка, але до жінки в барбершопі не піду. До чоловіка поготів.

Я потребую барбершопу для несправжніх чоловіків, де стрижуть лише жінки. 

Але поки такого немає, і я не знаю, що робити.

Навіть з'явилася думка подивитися на «Кабанчику» чи OlX: може, є оголошення тих, хто стриже в себе вдома?

Мій чуб уже затуляє мені очі. 

І тут до мене прийшла геніальна ідея. Я розчесав волосся за проділом на дві рівні частини, і таким чином позбавився ярма чуба. Він зник. Розділився на два береги, злившись із річищем основного волосся. Так просто. Декількома порухами чарівного гребінця я викликав зі своїх пасм додатковий час. Ще як мінімум на два тижні я можу забути про перукарню.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Філософія життя
Філософія життя@deni_look_in

Філософія життя Дениса Лукіна

643Прочитань
5Автори
30Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

  • Стати Іллею Гомолою

    Як я сходив на зустріч бібліофілів

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Не спати

    Залежність дня від ночі, життя від сну

    Теми цього довгочиту:

    Ніч

Вам також сподобається

  • БАЖАННЯ

    Вони продовжили блукати круглою площею, заглядаючи під кожне дерево й обстежуючи великий, мовчазний фонтан. Парк спав, як і все місто. А от Артем та Софійка полювали на дзюля. Це маленька, за їхніми здогадками, істотка міфологічного походження мала величезне значення для обох.

    Теми цього довгочиту:

    Коротке Оповідання
  • Дорожній нарис

    Зеленою "копійкою" їдемо уздовж полів невкритих снігом. Снігу цієї зими взагалі мало було. Та і самої зими теж. Мінуса прийшли не більше як тиждень тому. А до цього тепло було. Ще було ніяково, незрозуміло, час від часу п'яно і майже завжди кепсько.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза

Коментарі (2)

Підтримую ідею щодо “ перукарень для несправжніх чоловіків “, в яких стрижуть кінчики поетичними рядками.

Вам також сподобається

  • БАЖАННЯ

    Вони продовжили блукати круглою площею, заглядаючи під кожне дерево й обстежуючи великий, мовчазний фонтан. Парк спав, як і все місто. А от Артем та Софійка полювали на дзюля. Це маленька, за їхніми здогадками, істотка міфологічного походження мала величезне значення для обох.

    Теми цього довгочиту:

    Коротке Оповідання
  • Дорожній нарис

    Зеленою "копійкою" їдемо уздовж полів невкритих снігом. Снігу цієї зими взагалі мало було. Та і самої зими теж. Мінуса прийшли не більше як тиждень тому. А до цього тепло було. Ще було ніяково, незрозуміло, час від часу п'яно і майже завжди кепсько.

    Теми цього довгочиту:

    Коротка Проза