Ну, почнімо. Я зараз сиджу увечері замість того, щоб лягати спати, і диктую штучному інтелекту, який конвертує мій голос в текст. Пізніше я його відредагую чатом GPT. Чому я роблю це саме так? Тому що мені дуже важко заставити себе робити якісь необхідні речі, при тому, що я дуже люблю писати. Але мені рідко вдається змусити себе це робити. Майже вдалося це зробити моєму другові, який спонукав мене писати цей текст.
Чому мені так важко просто сісти і зробити?
Чому я мушу мучитися і придумувати багато способів, як підійти до задачі? Чому замість того, щоб скористатися старим добрим вводом з клавіатури, я спочатку спробував зайти на сайт, де є штучний інтелект, що конвертує голос в текст, а потім відредагувати іншим “штучним” способом?
Я сам постійно собі ставив це питання і просто вважав себе трошки лінивим і безвідповідальним. Та виявилося, що це тільки частина правди. Насправді я страждаю від комплексу розладів. Розлад дефіциту уваги та гіперактивности, а також тривожний розлад. Ці два "дядьки" давали мені доброї прочуханки протягом всього життя. І одного разу мене навіть завели в таке страшне і непроглядне місце, яке ми всі зі страхом називаємо — депресія.
Чому я вирішив, що у мене є РДУГ та тривожний розлад? Діагностували спеціально-навчені люди! (А ви що думали, ми тут самодіагностикою займаємось?)
Почнемо з того, що я вже дуже давно займаюся питанням самодопомоги, саморозвитку та самодисципліни. І знаєте, з чим у мене проблеми в цьому питанні? З самодопомогою, саморозвитком і особливо самодисципліною. Я завжди вважав, що це є частиною мого поганого виховання, комплексів, травм і т. д.
У мене вже був досвід з працівниками в галузі психіатрії. Я лікувався від депресії, яка спричинилася стресом, з яким я зіткнувся в такому прекрасному місці як державний заклад вищої освіти в Україні.
Стрес, поганий заклад зі совковим духом, маргінальне оточення та незнайоме місто — все це спричинило у мені депресію. Я довго намагався лікувати себе самостійно, аж поки не стало надзвичайно критично у 2020 році, і я звернувся до професіоналів, які допомогли мені подолати депресію.
Але саме в 2022 році, коли я перебував вдома між волонтерством та звільненням з роботи, я задавав собі питання: "Що не так зі мною?". У мене було багато ідей і запалу, але я не міг нічого зробити з собою. Постійно здавалося, що мені не вистачає сил просто сісти й взятися за задачу. А завдань було надто багато. Проблема не полягала в тому, що я не знаю, чого хочу в житті. Річ у тім, що я знаю. І мені дійсно подобається те, чим я займаюся. Але я, з якоїсь причини, не можу узятися до дії. Завжди доводиться змушувати себе і прикладати надзвичайно великі зусилля для не таких вже й важких занять.
Як людина, яка любить вирішувати питання і цікавиться тим, чому все це відбувається, я розумію, що проблема завжди має глибший корінь, ніж здається на перший погляд. Я не хотів визнавати себе лінивою людиною і почав активно досліджувати цю проблему. У мережі Інтернет я натрапив на багато цікавої інформації, яка відгукувалася у мені, і тоді я звернувся до фахівців. Вони підтвердили, що у мене є розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) та тривожний розлад.
Я зараз на початковому етапі цього шляху. Я тільки-но усвідомив себе як людину з цими розладами, і мені цікаво пройти цей шлях разом з вами. Я ще навіть не розпочав приймати ліки, тому не можу сказати, чи вийде у мене це зробити і як це буде. Але мені дуже цікаво побачити результати, оскільки у мене є безліч ідей, але недостатньо мотивації, щоб реалізувати їх. Я не хочу, щоб це залишалося таким.
Я не хочу пропускати своє життя. Я бажаю взяти відповідальність за себе. Я сподіваюся знайти інструменти, що дозволять мені взяти цю відповідальність. І якщо мені це вдасться, я буду дуже радий, що ви будете разом зі мною на цьому шляху. Дякую за увагу і до зустрічей у майбутньому.
