Неділя видалася одурманеною
Коли за столом сиділа ти, ніжний коктейль, в апельсиновому підніжжі
Тонко пронизував бесіду, коли гітара підвішена, на смуток чорнобривого музиканта
Пластинки - епох двадцятих, поринають вперше, у дорозі
Булсара, Курта, Джексона
Під ногами скрип у тривалості переходів
І в посмішці чужій, приголубленій тобою
Почув я, - вислів нетутешній, такий чуйний, дослівно чужини, з відчуттям слідів,
Цінникової згадки, звичайного візиту
В минулій частині "Бен і Тінь" ми знайомилися з персонажем і відкривали його світ. Ця частина — дрібний флешбек, який відкриває паралель між людиною і твариною. Сусідський хлопчина доволі схожий на нього, особливо в прагненні до чогось, що може забрати ту самоту, яка його їсть.
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
«Захар Беркут» — історична повість Івана Франка, яка розгортається у ХІІІ столітті на тлі драматичних подій боротьби українців проти монголо-татарської навали.
"тушені реберця і котики разом у кафе зжилися?! або про те хто котик, а хто тушене реберце у цій історії" (продовження)
Тарас Григорович Шевченко не раз висловлював бажання відвідати Харків, яке проніс із собою з молодих років і до останніх місяців життя. На жаль, через різні життєві обставини йому так і не вдалося побувати у столиці Слобожанщини, на малій батьківщині Григорія Квітки-Основ'яненка.
«Захар Беркут» — історична повість Івана Франка, яка розгортається у ХІІІ столітті на тлі драматичних подій боротьби українців проти монголо-татарської навали.
"тушені реберця і котики разом у кафе зжилися?! або про те хто котик, а хто тушене реберце у цій історії" (продовження)
Тарас Григорович Шевченко не раз висловлював бажання відвідати Харків, яке проніс із собою з молодих років і до останніх місяців життя. На жаль, через різні життєві обставини йому так і не вдалося побувати у столиці Слобожанщини, на малій батьківщині Григорія Квітки-Основ'яненка.
