Довкола речі страшні,
Світ не ходить на думці одній.
Гіркій, журливій, жахливій
Від втечі твоєї зорі не йшли.
Застрягли в подорожі ті журавлі.
Тобою кохані,
Сумую я за ними, коли читаю сонети.
Але зміни не важливі, коли відкривав я себе.
Довкола речі страшні,
Світ не ходить на думці одній.
Гіркій, журливій, жахливій
Від втечі твоєї зорі не йшли.
Застрягли в подорожі ті журавлі.
Тобою кохані,
Сумую я за ними, коли читаю сонети.
Але зміни не важливі, коли відкривав я себе.
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Вірш написаний у стилі ліричної поезії з елементами романтичного символізму. Є відчуття щирої емоції, яка робить текст близьким та чуттєвим. Рядки мають плавний, навіть трохи туманний настрій, що підсилюється метафорами на кшталт "обійми зорі".
Історія розповідає про невияснену трагедію дітей, які залишилися незрозумілими. Детектив Коваль, та психолог М. Дмитоів, спробують вияснити що до цього призвело, які травми та непорозуміння, та спробувати на смак печаль.
За барною стійкою незмінного місця наших зустрічей сиділо двоє: кремезний бородатий чоловік за сімдесят та хтось зі студентів Товариства (це було настільки давно, що історія вже й статі не пам'ятає).
Коротенькі оповідання, про Марка - працівника підтримки та ремонту магічних витворів та пристроїв.
За барною стійкою незмінного місця наших зустрічей сиділо двоє: кремезний бородатий чоловік за сімдесят та хтось зі студентів Товариства (це було настільки давно, що історія вже й статі не пам'ятає).
Коротенькі оповідання, про Марка - працівника підтримки та ремонту магічних витворів та пристроїв.