Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - був втечею. Від себе, від думок. Тільки через визнання я можу стати сильнішим. Сильнішим...? Скоріше просто тим, ким я хочу бути. Але не втікати - це дійсно сила. Я хочу бути сильним? Дивлячись, що це означає. Я помилявся в своєму баченні сили. Сила - це не терпіння, а спроможність зберегти себе під тиском обставин. Саме такої концепції я дотримувався. Щоб згадати, як це бути собою - я маю перестати втікати. Маю жити СВОЄ життя, а не інших. Перегляд контенту і постійне ходіння до когось, з кимось. Чи дійсно мені цікаві ці люди? Чи виношу я хоч щось? Лише мусолю одне й те саме. Не думав, що в майбутньому буду мастурбувати при людях. Але все що я роблю - відвідую сеанси сумісної мастурбації людських спогадів
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 18 квітня
Більше від автора
Як звучить втома
Еххх, я стомився.... Моє дихання … воно таке .. ніби я цілодобово знаходжуся під пресом! Це все точно не для мене...
Теми цього довгочиту:
ТворчістьПро що “Осина Фабрика” насправді?
Френку лише шістнадцять. Він живе з батьком на віддаленому острові й чекає на повернення свого брата, що втік із психіатричної лікарні. Та й самого Френка важко назвати звичайним підлітком. Єдина його розвага — вбивати. Та чому насправді це книга-критика гендерного питання?
Теми цього довгочиту:
КнигиЛаштунки
Необіхдність жити
Теми цього довгочиту:
Поезія
Вам також сподобається
№3
Коли всі люди вимерли через власні помилки...- казали ми та глянули на чоловіка що сидів перед нами.
Теми цього довгочиту:
ПисьменництвоСвій стиль у діалогах
Якщо ви хочете написати книгу, від якої неможливо відірватися, зосередьтеся на написанні потужного діалогу між вашими героями. Сьогодні хочу поділитися 6 важливими порадами щодо написання діалогів, які допоможуть вам створити міцний зв’язок із вашими героями та вашою історією.
Теми цього довгочиту:
Письменництво№2
Коли він врешті зрозумів усю глибину його дій, усю жорстокість до всього світу те, що він накоїв і скільки крові пролив на свої руки і святу землю, він зламався. Він впав у відчай, та стоячи на колінах у церкві просто молився...
Теми цього довгочиту:
Письменництво
