Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - був втечею. Від себе, від думок. Тільки через визнання я можу стати сильнішим. Сильнішим...? Скоріше просто тим, ким я хочу бути. Але не втікати - це дійсно сила. Я хочу бути сильним? Дивлячись, що це означає. Я помилявся в своєму баченні сили. Сила - це не терпіння, а спроможність зберегти себе під тиском обставин. Саме такої концепції я дотримувався. Щоб згадати, як це бути собою - я маю перестати втікати. Маю жити СВОЄ життя, а не інших. Перегляд контенту і постійне ходіння до когось, з кимось. Чи дійсно мені цікаві ці люди? Чи виношу я хоч щось? Лише мусолю одне й те саме. Не думав, що в майбутньому буду мастурбувати при людях. Але все що я роблю - відвідую сеанси сумісної мастурбації людських спогадів
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
П’ятниця в масштабі року
Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм
Теми цього довгочиту:
ОповіданняСубʼєктність
Всі наші рішення приймаються з перспективи власної субʼєктності. Вони не є правильні, чи неправильні. Просто результат функціонування нашого мозку. Результат роботи “алгоритмів”, які сформувалися в ньому протягом нашого життя. Субʼєктно “відповідна” реакція на події.
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяСтрах відповідальності
Чи знайоме вам це відчуття страху, коли потрібно сісти за щось по справжньому для вас важливе? Те відчуття відповідальності за очікування. Інколи власні, а інколи зовнішні. Відчуття, перед лицем якого ми хочемо лише тікати
Теми цього довгочиту:
Психологія
Вам також сподобається
“Сповідь неповноцінної людини” - як Осаму Дадзай намагався зрозумити цей світ
Я читала цю книжку близько року тому, а перечитувати бажання не маю тому суб’єктивність тут буде зведена в другу якщо не в третю ступінь.
Теми цього довгочиту:
ІсторіяЩоденник. Запис 0002
Насправді я наскільки втомилася, що не можу більше працювати. І пишу саме думки про це.
Теми цього довгочиту:
ЩоденникДарія Гульвіс: "У Києві досі можуть косо дивитися, коли я розмовляю українською"
Розмова із Дарією Гульвіс про її життєвий та творчий шлях: перші вірші, початок повномасштабного вторгнення, становище російської мови у Харкові а також, звісно, конкурс "Хроніки Супергероїв", який вона організовувала на літературній платформі Аркуш.
Теми цього довгочиту:
Інтерв'ю