Відсутність думки

Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - був втечею. Від себе, від думок. Тільки через визнання я можу стати сильнішим. Сильнішим...? Скоріше просто тим, ким я хочу бути. Але не втікати - це дійсно сила. Я хочу бути сильним? Дивлячись, що це означає. Я помилявся в своєму баченні сили. Сила - це не терпіння, а спроможність зберегти себе під тиском обставин. Саме такої концепції я дотримувався. Щоб згадати, як це бути собою - я маю перестати втікати. Маю жити СВОЄ життя, а не інших. Перегляд контенту і постійне ходіння до когось, з кимось. Чи дійсно мені цікаві ці люди? Чи виношу я хоч щось? Лише мусолю одне й те саме. Не думав, що в майбутньому буду мастурбувати при людях. Але все що я роблю - відвідую сеанси сумісної мастурбації людських спогадів