ВАЖЛИВО: Цей огляд-розбір є суцільним спойлером та спрямований саме на тих, хто цю книгу все ж прочитав та задався питанням “так в чому суть?”.
Не буду вас довго маринувати в очікуванні - тематика гендерного визначення. Так, ця книга насправді велика сатира автора на ідею, що свою біологічну стать можна переписати через введення гормонів протилежної статі та за допомогою формування відповідних, в нашому випадку притаманних чоловікам, ритуалів. Також відчувається присмак антиутопії, але з позитивною, на думку автора, кінцівкою. Ця книга є його криком та боротьбою.
Сам автор постає в цій книзі Еріком. Псих - за визначенням існуючого суспільного порядку, який, на справді, таким не є, як доречно припускає карлик Джеймі. І постає він в цьому образі не дарма, адже має на меті підкресли абсурдність існуючих поглядів, висловлюючи їх читачу через призму свого ярлика. Нам здається, що він плутає “Тут” і “там”, забуває, хто він, Френк, чи Ерік. А насправді грається з можливість довільного визначення. В діалозі по телефону з братом Френк згадує про свого друга карлика, на що Ерік йому каже: “Про те, що він - карлик, ти знаєш лише з його слів. Саме в цьому він і хоче тебе переконати! …. Звідки тобі знати, що насправді він не гіганський прибулець із крихітної інопланетної раси? Га?” Абсурд? Але говорить він це Френку, що з його власних слів є чоловік, хоча біологічно - жінка. Автору здається абсурдною ідея того, що ми дозволяємо собі перевизначати стать за тим самим принципом. Так само вроджена визначеність, як карлик, піддається сумніву, що суперечить здоровому глузду. Якщо ти чоловік, так можливо і він тоді гігант?
Для автора ця віра в можливість визначати власну стать є настільки ж абсурдна, як віра в плоску землю. І так, зараз ми поговоримо про їх батька. Він “дурить” свого сина протягом всього життя, про що Френк дізнається пізніше в бібліотеці і не розуміє, навіщо батько це робить. Але насправді це ненавмисно. Він просто дійсно вірить у плоску землю та можливість змінити гендер. Змушування Френка завчати розміри різних обʼєктів саме в системі вимірювання, привʼязаній до концепції плоскої землі, це буквально метафора на переписування реальності батьком. Він змушує вивчити сина "нові визначення” всього його життя, змінити погляди на кардинально іншу систему та стати чоловіком. В придачу до цього автор зневажливо прирівнює гендерну течію до науки про пердіння. І навіть ця його “робота” є лише фікцією, вигаданою з метою контролю за сином.
Тема контролю над суспільством є також однієї з провідних в творі. Роздуми Френка про те, як людство позбавило з власної жадоби, колись хижих тварин, їх агресивного істинкту, перетворивши на стадо тупих вівець, є прямою алюзієї до медичних інституцій, які просто заробляють гроші на процедурах зі зміни статі. Ерік почав “палити собак”, коли працював у лікарні. Він став свідком того, як корпорації сруть в мозок ще зовсім не сформованим дітям, щоб потім можна було ними маніпулювати і багатіти.
Власне, його паління собак. Батько Френсіс вирішив зробити її хлопцем, скориставшись міфом про те, що собака відкусила його чоловічі геніталії. Ерік спалює собак, щоб такого більше не ставалося. Це прояв боротьби автора. А в кінці своїми поглядами він підпалює і все суспільство, тупих баранів, які, палаючи, вриваються в голову бідолашного Френка і починають руйнувати всю його бульбашку, власний сформований чоловічий образ і вже жоден стовп, що є символом маскулінності в його міфічній релігії, не рятує його від реальності.
Він прирювнює можливість зміни статі до чогось містичного, езотиричного, що працює лише в його вірі. Суть ритуалів зі стовпами, жорстокістю і рідинами є примітивним, гіперболізованим і реалізованим уявленням про чоловічність. Мета яких більше піти проти власної жіночності.
Власне про Френка та його жорстокість. Свої зміни він вважав безповоротніми, через що втратив мету власної статі, що вважає основною причиною вбивств. А також необхідність, без наявності статевої ознаки, гіперболізувати свою приналежність, аби виразити її, компенсувавши прогалини. Він не міг просто бути, як інші чоловіки, наприклад, в туалеті пабу. Але мав якось належати до групи. Автор прямо каже, що це запозичений образ маскулінного воїна. Також він не усвідомлював свою основу, тож некоректно інтерпретував фізіологічні прояви. Через нерозуміння своєї сексуальності його збудження асоціювалося у нього з бажанням вбивати. Можливо автор також застерігає до того, наскільки з метою покрити свій брак чоловічності/жіночності далеко може дійти особа жіночої/чоловічої статі, аби заявити про свою маскулінність/фемінність.
Фабрика. Це є суспільство. Відображення шляху кожного. Бджола Еріка була спалена за те, що заявляла - Земля кругла. Ерік був єритиком і психом для суспільства, як Галілей в свій час. Вірогідно автор також передбачав свою долю після публікації книги.
Але кожен з нас помре. Фабрика визначає лише твій шлях. Коли ми дорослішаємо, закінчуємо школу і опиняємося перед вибором - це момент, коли більшість з нас потрапляє у фабрику. Можливо ми ще не знаємо, ким хочемо бути і літаємо бʼючися об циферблат. Але в кінці кінців робимо вибір і стаємо на обмежений та визначений шлях. Фінансова необхідність, оточення і багато різних інших факторів є тим, що закриває нам дорогу назад, дорого до моменту вибору. Адже зʼявляються обовʼязки, справи, навколо яких ми формуємося. Складно все переіначити, хоча фабрика інколи і дає таку можливість. Френк вважав, що вже йде своїм тунелем до смерті. Але автор пропонує інше майбутнє. Він вважає, що своєї книгою дає можливість Френсіс повернутися до циферблату і переусвідомити все.
Моя оцінка 10/10. Неймовірно цікавий пазл
