Тотоапарат

Оригінально публікація на ЖЖ від 05.01.2020.

Одним із найбільш суперечливих місць нової редакції правопису є параграф, що стосується фіти/тети, котрий сформульований наступним чином:

§ 123. Буквосполучення th у словах грецького походження
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія, Амальтея, Прометей, Текля, Таїсія, Теодор. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

Як бачите, укладачі не зазначили ніде ані слова про іту/ету, однак хочуть від нас, щоби ми заміняли звук і літеру І на Е, керуючись правилом, складеним для буквосполучення th.

Згадувати про те, що у грецькій орфографії немає такого диграфу, а є літера, зайве. Головне, що автори таким необачним неповним формулюванням дозволяють змішувати різні системи передачі, яких є в українській мові щонайменше три. Це церковна з иканням та йотацією. Це латинська, яку часто нещиро називають «давньогрецьким читанням», попри збереження модерних звуків Х і Ф. І це власне візантійське/новогрецьке читання.

Тож обструкція (в сенсі італійського страйку) не змусила себе чекати:

Це чергування: етір — етеру?

Однак проблема не лише у відкритому шляху для довільного змішання систем у межах слова. Правило вимагає від пересічного українського мовця володіння грецькою мовою чи хоча б латиною. Правило не самодостатнє. Воно вимагає знання етимології, що робить зазначену низку слів словниковими, якими вони по суті і були. Автори через існування цього зайвого правила намагаються адмініструвати словники: завадити укладати їх за реальним ужитком, нав’язати маргінальні форми. Деякі з цих форм, до речі, завжди були присутні в словниках, і не потребували ніякого дозволу згори. Вони обмежено вживалися в межах відповідної традиції: так біскупи знаходились на катедрах у католицьких костелах, а у храмах кафоличної православної церкви були кафедри.

Можна змусити широкий загал робити суто механічні дії, як-от перевіряти ненаголошений склад за однокореневими словами, запам’ятати збіги літер для спрощення, переліки літер, при яких пишеться чи не пишеться апостроф і знак м’якшення, одначе вимагати від усіх українців знання походження кожної букви Т чи Ф — це занадто. Висміяний прихильниками нової орфографії «тотоапарат» є цілком закономірною реакцією, адже правопис — це суто «механіка» письма, шаблон.

Як на мене, розділ про запозичені слова має бути зорієнтований не на впорядкування давнозапозичених слів, а на адаптацію актуального потоку варваризмів. Ніхто ж не пропонує згадати, що в германізмі хліб літера Х на місці h, що не в дусі сучасних настанов?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

7KПрочитань
11Автори
37Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Окрім Жадана 2: Рука сама рубанула повітря!

    Не було жодного українського некролога, і якби не моя випадкова цікавість, гадаю, ніхто б в Україні не дізнався, що 26 лютого 2025 року померла харківська письменниця Ірина Глєбова (у дівоцтві Полякова).

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Кохайтеся, чорнобриві, та не з…

    Серед творів Грабовського існує одна поема, котру, як на мене, літературознавці несправедливо обділяють увагою. Йдеться про “Текінку” (себто туркменку).

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Ранній Сапковський

    Чи знали ви, що Сапковський писав оповідання і до "Відьмка"?

    Теми цього довгочиту:

    Література

Вам також сподобається

  • Хотіли взяти Ки́їв, а дістали киї́в: давні й нові приповідки про Золотоверхий

    Назва столиці України є чи не найуживанішою серед усіх власних географічних назв в українських прислівях і приказках. З нагоди дня Києва, який киян(к)и й гості міста святкують в останню неділю травня,  до вашої уваги добірка паремій про Золотоверхий Київ.

    Теми цього довгочиту:

    Фольклор
  • Міжслов'янська мова. Вступ.

    Міжслов’янська мова – це мова для спілкування між слов’янами різних національностей, яка бере свій початок у століттях географічної близькості, спільної історії та культурної спадщини.

    Теми цього довгочиту:

    Слов'яни
  • Традиції українського Різдва

    Свята вечеря, пост, колядки… Усе це в кожного з нас асоціюється лише з одним – святкуванням Різдва! Це час дива, народження першої зірки, теплої зустрічі з рідними та смачної куті. Згадаймо Різдвяні традиції? Або, можливо, порівняймо їх із сучасними трендами?

    Теми цього довгочиту:

    Різдво

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Хотіли взяти Ки́їв, а дістали киї́в: давні й нові приповідки про Золотоверхий

    Назва столиці України є чи не найуживанішою серед усіх власних географічних назв в українських прислівях і приказках. З нагоди дня Києва, який киян(к)и й гості міста святкують в останню неділю травня,  до вашої уваги добірка паремій про Золотоверхий Київ.

    Теми цього довгочиту:

    Фольклор
  • Міжслов'янська мова. Вступ.

    Міжслов’янська мова – це мова для спілкування між слов’янами різних національностей, яка бере свій початок у століттях географічної близькості, спільної історії та культурної спадщини.

    Теми цього довгочиту:

    Слов'яни
  • Традиції українського Різдва

    Свята вечеря, пост, колядки… Усе це в кожного з нас асоціюється лише з одним – святкуванням Різдва! Це час дива, народження першої зірки, теплої зустрічі з рідними та смачної куті. Згадаймо Різдвяні традиції? Або, можливо, порівняймо їх із сучасними трендами?

    Теми цього довгочиту:

    Різдво