І тягар впаде
під шпалою дороги,
що двері віднайде
до відкритості.
Ввічливість подекуди,
ліричні обрисі,
та пророслі кохання,
втрачені соромом.
Особисті меготіні
прямували в клин.
І тягар впаде
під шпалою дороги,
що двері віднайде
до відкритості.
Ввічливість подекуди,
ліричні обрисі,
та пророслі кохання,
втрачені соромом.
Особисті меготіні
прямували в клин.
Погляд щось скаже, коли світ замовчить. Важливе, трагічне. Тільки не сьогодні, не в загублені години, відчуття тривожить. Правда болю голови, впертість привела до миті, невловимо особлива любов.
У мене життя, і я це ціную, хоча інколи здається дивним. Думаю, як проживу свій шлях? Може, вистачить жити в тіні? Не хочу тягнути за собою ненависть, що чіпляється, мов тінь.
Туман - друг, та надійний провідник, що бачить страх та неволю. Недоречно скаже, біжати, стежками забутих серцем сіл, - приємних. Обійми червоні, десь там, хатній притулок, несхожий на інший.
Кожне слово і кожне почуття мають свій час. Чи варто мовчати, коли на душі важливо? Часом вчасно сказані слова можуть змінити життя, але іноді мовчання – мудріше рішення.
Любий читачу, в цьому довгочиті ви дізнаєтеся про істинну цінність мистецтва та його важливість для людини, чому Мона Ліза популярна й інше.
Кожне слово і кожне почуття мають свій час. Чи варто мовчати, коли на душі важливо? Часом вчасно сказані слова можуть змінити життя, але іноді мовчання – мудріше рішення.
Любий читачу, в цьому довгочиті ви дізнаєтеся про істинну цінність мистецтва та його важливість для людини, чому Мона Ліза популярна й інше.