І тягар впаде
під шпалою дороги,
що двері віднайде
до відкритості.
Ввічливість подекуди,
ліричні обрисі,
та пророслі кохання,
втрачені соромом.
Особисті меготіні
прямували в клин.
І тягар впаде
під шпалою дороги,
що двері віднайде
до відкритості.
Ввічливість подекуди,
ліричні обрисі,
та пророслі кохання,
втрачені соромом.
Особисті меготіні
прямували в клин.
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.