«Це досить таки страшний кіноальбом. Я хотів розповісти про місце, де проживав у підлітковому віці. Всі знають Кендріка Ламара, а він же звідкись походить. Я планував цей проєкт роками. Я знав про що говоритиму і що намагатимусь донести. Й ідею використати саме цю обкладинку я виношував роками. Я волів використати її, адже це фото найкраще описує те, про що я говорю на протязі альбому», — Кендрік Ламар.
Історія починається у 2004 році. Сюжет альбому показує з якими життєвими проблемами може зіштовхнутись підліток, живучи у гетто. Окрім пісень, які переповідають його історію, є ще скіти. Вони додані наприкінці пісень, щоб доповнювати історію, нагадувати про те, що відбувається в конкретний період часу. Немовби ми повернулись у минуле й поставили мікрофон біля Кендріка та його людей. Спостерігаючи за тим, як вони спокушаються легкими грошима, криміналом і сексом.
MixedByAli: «Всі мали досвід, про який Кендрік співає у своїх піснях. В сенсі, ми ходили на домашні вечірки, знайомились з дівчиною в чужому районі, сподіваючись не натрапити на неправильних людей».
50 Cent говорив: «Важко переповісти цілісну історію за три хвилини, тому вам потрібна допомога в цьому. Скіти — це не просто випадкові елементи пісні. Вони відіграють певну роль у цьому короткометражному фільмі».
Kendrick Lamar: «Скіти об'єднують сюжетну лінію. Направду, там говорять мої батьки. Я вирішив показати їх такими, якими вони є насправді. Друзів теж. Всі у захваті від альбому, особливо батьки. Їм подобається, що я зумів розповісти цю історію в позитивному ключі. Тут є сюжетні повороти і певна розплата. Сама ж історія переказує 1 день з мого життя. До релізу «Section.80» і всього іншого. Чесно кажучи, не хотілось розповідати її з пісні до пісні. Мені хотілось, аби слухачі самостійно поєднали всі шматки разом. Майже як у Кримінальному чтиві — його треба слухати багато разів, щоб почати жити з ним, дихати ним».
Punch: «Кендрік працював над “good kid, m.A.A.d. city” все життя. Він створив цю концепцію ще задовго до всіх своїх мікстейпів. Задовго до релізу EP. Просто мініальбом з 8 пісень мав би розігріти інтерес навколо Кендріка і виходом “good kid, m.A.A.d. city”».
Альбом буквально писався в дорозі, бо K.Dot багато гастролював. Він міг сидіти в літаку, робити пісню, повернутися додому і записати її, а потім знову летіти й писати щось.
Kendrick Lamar: «Якось я відвідав Атланту. Отримавши від Tha Bizness біт, і послухавши його, одразу виникло відчуття, що тут має бути історія про конкретну дівчину, яку я знав у дитинстві. Конкретну історію, яка пізніше переросла в цілий альбом. Всі інші пісні також прийшли природно, адже я пишу про досвід, з яким виріс, про речі, які мене оточували. Мені легше писати реальні історії, аніж божевільні вигадки».
Henny aka J-Hen (of Tha Bizness): «Розпочавши роботу з Кендріком, ми створювали нове звучання. Попри те, що у нас вже було записано декілька пісень, він шукав чогось нового. Живі інструменти. Живий бас. У нас ще були записані дивні звуки, які я видавав ротом. Він просто закохався у те, що ми створили. Виникало відчуття, ніби ми повернулись до «Section.80». Кендрік починав працювати з продюсерами, а відтак самостійно розвиватись у цій сфері. Потім при зустрічі з Ламаром вже не ми, а він розповідав, яке звучання йому подобається, який настрій має бути у пісні. Це те, що неминуче зробило його величним. Він створював власний звук попри те, скільки продюсерів працювало з ним. Він прискіпувався до всього й отримував те, що хотів від нас».
Punch: «До прикладу візьмемо пісню “Sherane a.k.a. Master Splinter’s Daughter”: існувало аж 3 версії цієї композиції. Спочатку були зовсім інші слова, інша структура. Усе довелось змінити. Позаяк історія повинна починатись з чогось неприємного [іншими словами — з конфлікту].
Я ж відповідав за послідовність. Дуже важлива річ під час запису альбому, адже Кендрік часом казав: «Я не знаю, куди волів би рухатись далі». Тоді я показував, що з чим пов'язано і в якій послідовності повинні стояти пісні. Це щось на кшталт кіносценарію. Відтак, у персонажів з‘явилась передісторія, завдяки яким ви бачите повнішу картину».
"Bitch, Don't Kill My Vibe"
Записуючи «Bitch, Don't Kill My Vibe», вони опинились в такій ситуації, коли всі підсвідомо хотіли контролювати той процес творіння. Саме цю атмосферу Ламар хотів вбити.
Sounwave: «Ми з Кендріком знайшли один дивовижний запис іноземного гурту, тільки не знали, що з ним робити. Після того, як ми зациклили його, я на студії дописав барабани, гітари і все інше».
MixedByAli: «Кумедно записувати з Кендріком. Він випадковий чувак: може заплющити очі та з серйозним лицем сидіти в кутку й писати пісню; шукати щось смішне на YouTube; ходити по колу і писати пісню; сидіти в кабінці наодинці з вимкненим світлом, записуючи щось».
На пісні до речі мала б бути Lady GaGa. Але до виходу альбому вони так і не домовились, що треба зробити з піснею, тож залишили ранішній варіант. Правда, репер не сильно переживає через це.
"Backseat Freestyle"
Скелет пісні «Backseat Freestyle» існував давно. Щоправда, Кендріку не подобався приспів, тож робота над нею заглохла. Проте отримавши біт від Hit-Boy, K.Dot змінив його і впродовж туру дописав пісню. У ній йдеться про те, як хлопці сидячи на задньому сидінні читають реп, відволікаючись від всього іншого. Вона до речі є початком до «The Art of Peer Pressure».
Kendrick Lamar: «Мабуть, це одна з найперших пісень, яку я записав для цього альбому. Вона про підлітка з Лос-Анджелеса, на якого сильно впливають однолітки чи ті з ким він тусується. Я подолав тиск однолітків у своєму житті, тому що у мене був батько. Це велика частина мого життя. Я поважаю його. Він не був поруч весь час, та й ідеальною людиною він не був. Однак батько любив мене. Він подбав про те, щоб у мене було хороше життя».
Але не всім так щастить з батьками. Тож інколи у підлітків виникають божевільні ідеї. Як от у «The Art of Peer Pressure».
"good kid"
Про все те ж середовище, в якому перебував Кендрік, говориться у пісні «good kid». Він робив неправильні речі й усвідомлював це. Розумів, з якими людьми він спілкується і в що себе втягує. Але ж K.Dot був хорошим хлопцем.
І по суті у «good kid» Кендрік показує на своєму прикладі, як божевілля, що відбувається навколо нього, не змінило його. Тобто, це новий погляд на світ. Не потрібно йти й грабувати когось тільки тому, що так роблять твої друзі.
Бо всі ж знають темну сторону Комптона. Це буквально «божевільне місто». До речі «m.A.A.d city» має два значення: My Angel on Angel Dust і My Angry Adolescence Divided. Власне MC Eiht, який сильно вплинув на Кендріка, показав йому справжнє лице Комптона. У своїй творчості MC Eiht часто згадує дитинство, а також власним прикладом показує, що не обов'язково говорити про спосіб життя, який не є твоїм.
"Swimming Pools (Drank)"
Перлиною цієї платівки є пісня «Swimming Pools (Drank)». Ще одна композиція, яка повертається до впливу людей, які оточували Кендріка, і сім'ї, в якій він виріс. Репер волів створити універсальну пісню, яка б стосувалась всіх. А що може бути краще, ніж записати пісню про пияцтво? Бо зі спогадів Ламара, він походить із сім'ї, де треба було приймати таке рішення — або ти рідко, але пиячиш, або ти п'яниця.
На позір може здатись, ніби мова йде лише про випивку і позитивні ефекти від неї. Але це не так. Про негативні наслідки тут також згадується. І величезна повага за те, що розкривається інша сторона медалі алкоголю, оскільки люди часом не готові сприймати це.
Punch: «Запис вийшов по-справжньому оманливим. Звучить так, ніби ми щось святкуємо, добре проводимо час, а вже потім занурюємось у те, про що говорить Кендрік».
«Sing About Me, I'm Dying of Thirst» описує подію, яка докорінно змінила життя Ламара: одного з його друзів вбили на його очах. Того ж дня Кендрік випадково зустрів жіночку. Саме вона розкрила йому очі на те, що є справжнім життям.
Ця зустріч ніби символізує занурення у святу воду. За словами Кендріка, його душа тоді змінилась. І з того моменту — з пісні «Compton» — почалась нова глава, нове життя. Те, про яке ми знаємо зараз.
Kendrick Lamar: «Краса її полягає в історії поза цією піснею. Я вперше зустрівся і записував щось з Dr. Dre. Коли ми прийшли до його будинку, там грав саме цей біт. Dr. Dre випробовував мене. Тобто намагався дізнатись, чи можу я вдома читати реп краще, ніж на студії. Чудовий досвід. Я ніколи не забуду той момент».
Punch: «Ми робили її десь о 4 ранку. Годинами записували щось, та Dr. Dre зрештою стомився і пішов спати. Після того, як він пішов до своєї кімнати, можливо через хвилин десять ми створили те, що ви можете чути зараз. Dr. Dre навіть швидко повернувся до нас і досидів до 8 ранку, допрацювавши її».
На цьому фільм закінчується. А з пісні «Now or Never» начебто починаються титри до нього. У ній Кендрік усвідомлює все, що відбувається у його житті прямо зараз. Від виступів до подорожей світом. Це речі, які його надихають.
