На ниві незалежної журналістики майже нереально бути об’єктивним, але я спробую. Мій старий товариш Деменко зробив компіляцію листів росіян, які трохи відкрили очі на агресію московії:
“Що буде, коли ми побачимо "про наших" героїв СВО на тому самому Донбасі, Херсоні??? Що творили ці люди????? тому стане зрозуміло, чому Одеса та Миколаїв не думають зустрічати нашу армію з квітами.
І тому стане зрозуміло, чому Одеса та Миколаїв не думають зустрічати нашу армію з квітами.
Не можу зрозуміти, навіщо Фінляндія та Швеція вступили до НАТО? До нашого СВО на Україну вони про це не думали…. Навіщо нам вороги, яких не було до СВО??? Де ми повернули не туди???? Точніше нам повернули, а ми аплодували????
Мені хочеться подивитись на москвичів, коли по Капотні вдарить БПЛА?
Про яке співчуття до Курська вони тоді заговорять?
Ми без світла та газу. Ви голосували за СВО теж, а прикордонню доводиться розхльобувати. Так-то….. Але то ж Москва, там все людям, а іншим зась!!!!!
Цікаво, чим думали наші генерали, міністри, наш Президент? Навіщо нам це СВО? ЩО воно нам сьогодні дало?
А я скажу. Війну вдома. Загибель чоловіків та синів. Крах Газпрому. Цілковите підпорядкування Китаю. Це ми так встаємо з колін? Не розумію влади. Особливо місцеву-злодії та нероби. Розумні щось поїхали. І не в Китай.
Ми вірили нашому Президентові. Ми вірили Єдиній Росії. Ми всім вірили, але ніхто, ніколи не уточнював нам, що тисячі полонених строковиків і не тільки це і є СВО проти України. Хто нам відповість за це все? Або ми й надалі віритимемо….посмертно мабуть, з таким керівництвом…”