Есе розкриває суть радянського дисидентства як прояву внутрішньої свободи. Через постаті Стуса, Дзюби, Сверстюка, Руденка та інших показано: свобода – не лише політичний жест, а глибокий екзистенційний вибір бути собою попри тиск, страх і біль.
У цій праці розглянуто, як саме Радянський Союз використовував психіатрію для покарання дисидентів, які методи застосовували та які наслідки це мало в майбутньому.
Опанас Заливаха: митець чи злочинець? Розбираємось разом у матеріалі.
18 травня, 80 роковини депортації геноциду кримськотатарського народу. Кримськотатарською ця подія називається "Sürgünlik" - вигнання або заслання.
Це - нарис про особистість Анатолія Лупиноса, одного із найбільш запеклих диситентів та невтомного і неезламного патріота України, що відбув 10 років таборів та ще 12 у психлікарні. Дана стаття - нарис, тому тут левова частка розповіді - про саму особистість, а не її життєпис
Сьогодні виповнилося 25 років відтоді як на трасі «Бориспіль-Золотоноша» сталася автокатастрофа, в якій загинув голова Народного Руху України та відомий український політик В’ячеслав Чорновіл. Ця подія стала поворотним моментом в українській історії…
12 січня 1972 року Україною прокотилася хвиля арештів, що увійшла в історію під назвою «генеральний погром». За ґратами опинилися багато представників інтелігенції, які брали участь у дисидентському русі.
Батьки дисиденти — основа нової віхи суспільства мрії? Поговоримо про дітей дисидентів. Частина 1: Дмитро Стус
Поки ніхто не пише на цю тему
