Оповідання про несподівану зустріч у барі, що перетворюється на щось глибше. Про двох незнайомців, які знаходять одне одного у найвразливіший момент — коли падає небо. Перше з серії «Дніпро — місто дивовижностей». Без пафосу, але з серцем.
Це не просто спогад — це зупинене літо. День, де млинці пахнуть щастям, друзі чекають біля каменя, а зорі над ліжком — ще не про вічність. Один день дитинства, де світ був цілим. І з того цілого все починалось.
Щастя — це не втекти від ваги, а навчитись тримати рівновагу між тим, що тягне донизу, і тим, заради чого йдеш уперед.
Я — пил між системами, голос без горла, істота на межі розкладу й просвітлення. Світ горить у мені, а я прошу лише ключ. Але велетень тримає рамку — і в ній прибито моє тіло.
Травнева земля, грози в полях, мокрі дороги додому. Юність спотикається об перші сумніви, та навіть серед поразок пахне життям. Літній дощ омиває старі місця, де ще лунає голос твого дитинства.
Крапка - це псевдо дуже цікавої молодої авторки, оповідання якої можна знайти на Аркуші.
Я вибрав цю книгу, тому що чув багато позитивних відгуків. Я мав надію, що ця книга якась особлива, незвичайна. Так. Ця книга незвичайна.
Ранок почався "весело". В 6.30 почався масований обстріл території Ізраїля. Всі ранкові плани пішли в нікуди. Але нас не зламати.
Суміш іронії та дивовижності
