одного разу
маленький хлопчик
____________________(який помер з голоду)
гуляв у саду і побачив бога
__________________________(що спав під грушевим деревом)
і відгриз тому вуха
на смак як кістки сусідського пса
________________________________(сказав хлопчик)
і пішов далі
Ганс Крістіан Андерсен змусив мене плакати
Привіт, я Романа, я видалила всі свої соціальні мережі, але відчуття, що за мною спостерігають так і не зникло.
Гробарі чи атомна електростанція?
Не знаю як ви, а я з покоління дітей, яких виховували майбутніми гвинтиками системи. Зараз дещо змінилося, проте старі установки все таки залишилися в свідомості деяких батьків.
До неба і вниз – в нічній темноті Орлиний політ, мов дикий ведмідь Ти загнаний тут – малюєш свій світ У безліч зірок – до неба і в низ До неба і в низ – без часу ця мить Ти йдеш на пролом та сили не ті Мов осінній листок у шаленій грі Летиш до небес і падаєш в низ
…вони такі!
Не знаю як ви, а я з покоління дітей, яких виховували майбутніми гвинтиками системи. Зараз дещо змінилося, проте старі установки все таки залишилися в свідомості деяких батьків.
До неба і вниз – в нічній темноті Орлиний політ, мов дикий ведмідь Ти загнаний тут – малюєш свій світ У безліч зірок – до неба і в низ До неба і в низ – без часу ця мить Ти йдеш на пролом та сили не ті Мов осінній листок у шаленій грі Летиш до небес і падаєш в низ
