Аматор мовознавства
Замітки про письменників і перекладачів, а також про події в світі літератури.
Не було жодного українського некролога, і якби не моя випадкова цікавість, гадаю, ніхто б в Україні не дізнався, що 26 лютого 2025 року померла харківська письменниця Ірина Глєбова (у дівоцтві Полякова).
Текстологічна група “Сократ”, яка з 2016 року працює на громадських засадах над українськими перекладами науково-теоретичної класики, запрошує до співпраці. Зацікавленим писати на адресу sokrat2031@gmail.com
Курси “ЛітОсвіти” вирішили видати збірку творів своїх випускників. Видання сформовано через конкурсний добір, тому містить виключно якісну прозу. Зокрема там відсутня моя писанина, зате є тексти 20-ти достойників.
Допіру дізнався, що в оглядову антологію української фантастики “Мова Вавилону” поряд із творами класиків та знаних сучасників ввійде російськомовне оповідання “Простецы и хитрецы” перекладача з польської Сергія Легези.
Несподіваний китайський погляд на українську літературу викрився у інтерв’ю, яке дав письменник Май Дзя українському інтерв’юеру.
Збірка позиціонувалась як якась альтернатива вже наявному укрсучліту, проте я не відчув декларовану відмінність зачитаних творів. А от якість була присутня.
Вишукуючи крихти інформації про щорічний альманах «Левада» (не плутати зі старим галицьким збірником), відкрив для себе зрадливий підспід харківського літературного процесу.
Про збірку “Діточок багато”. Передовсім зазначу, що я є зацікавленим лицем, адже у цій антології є й мій твір. Знайти його можна на сторінці 445.
Рік тому я обурювався: український перекладач Сергій Легеза, взявшись спершу за російський переклад «для Росії», саботує власний майбутній український.
