На перший погляд може здатися,що нічого українського пов'язаного з ЛГБТ літературою нема .
•Після незалежности України, на початку 1990 років у нас починає виходити журнал “Один з нас”
Один з нас — український журнал висвітлює різноманітні сфери життя та події, актуальні для ЛГБТ-спільноти України та світу. Виходить з 1996 року. Повна назва — Журнал чоловічої естетики «Один з нас».
У 1996 році першим засновником журналу був Олександр Фесенко, першим головним редактором — Леонід Нефедович. 26 жовтня 1998 року було зареєстровано приватне підприємство «Журнал чоловічої естетики „Один з нас“», директором якого став Фесенко Олександр Анатолійович. З жовтня 1998 року головний редактор — Олександр Фесенко, з січня 2001 року — Стас Науменко. Після перереєстрації 7 липня 2006 року журнал виходить під гаслом «Необхідність бути собою». З 2003 по 2014 роки видання журналу підтримувала Громадська організація «Гей-альянс»
•По троху починає виходити й гей-література . В 1995-му році в світ вийшла повість Марини Козлової «Арборетум» : чи не вперше український читач мав змогу поринути в історію кохання між чоловіками, написану для широкого кола читачів. Для багатьох саме ця книга була першим повноцінним виданням на гей-тематику, інформація про яку потрапила у публічний простір. «Арборетум» переклали кількома мовами, кілька разів перевидавали і у складі збірок, і окремим виданням.
•У 2006 році київське видавництво «Нора-Друк» випустило переклад роману польського автора Міхала Вітковського «Хтивня». Хтивня — це назва вигаданого містечка, де на місцевому нудистському пляжі збираються, відпочивають і знайомляться між собою так звані «феї» — жіноподібні геї. Книгу переклав український письменник Андрій Бондар. На книжковому ринку «Хтивня» стала одним із перших україномовних видань, де описується життя людей ЛГБТ, згадує письменниця і журналістка Лариса Денисенко. «Між іншим, книга не викликала жодного скандалу, нею дуже делікатно цікавилися під час різних літературних подій», — каже вона
•Роком пізніше, у 2007-му, у тому-таки видавництві «Нора Друк» вийшла її книга під назвою «Кавовий присмак кориці», де також зачіпається тема гомосексуальних стосунків. Того ж року в інтерв’ю газеті «Бульвар Гордона» креативний продюсер каналу 1+1 Анатолій Єрема зробив камінг-аут — публічно зізнався, що він — гей. Це зізнання стало для України справжнім прецедентом, адже до Єреми це наважилася зробити тільки одна українська знаменитість — шоумен Костянтин Гнатенко.
«Тепло його долонь» — книжка, яку і сам автор, молодий письменник Юрій Ярема, і видавці «Видавництво Анетти Антоненко» позиціонували як «перший український роман про геїв» було представлено у Львові . У видавництві тему книги назвали «незвичною та сміливою». Тож не дивно, що київська презентація роману, яка відбулася у «Книгарні Є» на столичному Подолі, спровокувала скандал. Сам автор тоді планував «розкопати невідому копальню — квір-літературу», що для української літератури могло би бути доволі амбіційними планами. «Теплу його долонь» передувала також книга «На Марс», гроші на створення якої збирали через краудфандингову платформу «Спільнокошт».
Насправді ж, це не єдина книга, яка претендувала на звання «першого гей-роману» в Україні. У 2006-му у видавництві «Критика» вийшла квір-антологія «120 сторінок Содому», створена Олесем Барлігом у співпраці з іншими українськими авторами, яка так само претендувала на такий титул. Щоправда, із це не авторське видання, а перекладна література: в антології зібрали українські переклади творів від трьох десятків авторів з різних країн Європи
Покликання на оригінал сайт : те відки була взята ця інформація , на далі буду шукати в інших джерелах інформацію
