Давайте почнемо з того, що сумніватися – це нормально. Більше того, здатність сумніватися і ставити питання я вважаю однією з найцінніших якостей підприємця.
Спілкуючись із власниками бізнесів, я помітила цікаву закономірність: чим більший масштаб досягнень та амбіцій – тим більше сумнівів.
І це логічно. Адже зі збільшенням масштабу:
Зростає ціна помилок;
Збільшується складність рішень;
З'являється більше відповідальності перед командою та клієнтами.
Сумніви в такому контексті – це “не баг, а фіча”.
Вони допомагають:
Краще оцінювати ризики;
Шукати нестандартні рішення;
Розвивати критичне мислення;
Уникати надмірної самовпевненості;
Бути кращим лідером для своєї команди.
Проблеми з сумнівами починаються тоді, коли ми починаємо вважати їх ознакою власної слабкості чи некомпетентності. Коли намагаємося їх побороти замість того, щоб ними скористатися.
Але сумніви можуть працювати на вас, а не проти вас.
Давайте подивимося на найпоширеніші сумніви підприємців та розберемось, як перетворити їх із перешкод на інструменти розвитку, і як змінити деструктив - на конструктив.
1. "Мені просто пощастило": коли успіх здається незаслуженим
"Я просто опинився в потрібному місці в потрібний час".
Знайома думка?
Мені особисто вона дуже знайома. У моєму житті було декілька важливих поворотів, які привели мене туди, де я є зараз. І хоча в одних ситуаціях я чітко бачила свої особисті досягнення, - в інших мені здавалося, що “якось воно само так склалося”.
Почавши працювати з підприємцями як коуч, я зрозуміла, що це один із найпоширеніших патернів сумнівів у собі.
Коли ми пояснюємо свій успіх лише удачею чи щасливим випадком, ми не лише знецінюємо роки наполегливої праці, знання та досвід, а й ігноруємо своє вміння розпізнавати та використовувати можливості.
Є й інший варіант крайності: ігнорувати роль удачі. У такому випадку ми ризикуємо потрапити в іншу пастку – коли починаємо вірити, що все залежить лише від нас. І якщо щось не виходить – значить, ми недостатньо старалися.
Але справжня мудрість полягає в розумінні, що успіх – це складне поєднання факторів:
Наших знань, навичок та досвіду;
Нашої здатності помічати та використовувати можливості;
Сприятливих обставин та вдалого таймінгу;
Підтримки інших людей.
Частина цих факторів знаходиться в зоні нашого контролю, а частина – поза нею. І наше завдання – працювати з тим, що ми можемо контролювати.
Деструктив -> Конструктив
Можна вірити цій думці “Мені просто пощастило”, так, ніби це істина. “Якщо я так відчуваю, значить, так воно і є”.
А можна сприймати цю думку як вашу природню реакцію на успіх - особливо, якщо ви не звикли визнавати свої досягнення.
Наступного разу, коли ви помітите цю свою звичну реакцію, - посміхніться їй, а далі спокійно розберіться, що саме відбувається. Проаналізуйте свої досягнення та зверніть увагу на різні їх складові.
У цьому можуть допомогти наступні питання:
Що саме я зробив/ла, щоб ця можливість стала реальністю?
Які мої попередні рішення дозволили скористатися цим шансом?
Як мої знання, навички та досвід допомогли мені розпізнати цю можливість?
Це допоможе побачити повнішу картину, не знецінюючи, але і не переоцінюючи власний внесок. Що, в свою чергу, дозволить менше сумніватися в собі та впевненіше рухатися до наступних цілей.
2. "Інші успішніші за мене": коли порівняння стає токсичним
Соціальні мережі повні історій успіху. Ви гортаєте стрічку і бачите, як ваш колишній колега розвиває вже другий успішний стартап, а син маміної подруги записує рілзи за кермом дорогого авто.
Особливо боляче, якщо ти роками працюєш над власним бізнесом і ніяк не досягнеш бажаного. Все ніби робиш правильно, а результати все одно “не дотягують”.
Здається, що всі навколо ростуть швидше, знають більше, досягають легше.
В такі моменти ми часто оцінюємо чужий успіх одним із способів:
Або думаємо, що "їм просто пощастило", знецінюючи чужу працю та досвід;
Або, навпаки, віримо, що "вони краще працювали", і звинувачуємо себе.
Обидві ці реакції відволікають нас від власного шляху та розвитку, і аж ніяк не допомагають почуватися впевненіше.
Деструктив -> Конструктив
Порівнювати себе з іншими - це окей, бо ми живемо в соціумі. Але не окей, коли це порівняння стає токсичним.
Тут допоможе розуміння, що
далеко не все, що приходить вам на думку, є правдою.
“Інші успішніші” - це не факт, а ваша інтерпретація, яка насправді викривлює реальність.
Як саме?
По-перше, ми часто порівнюємо всю правду про свій шлях - із тією частиною чужої історії, яку нам показують. Так би мовити, свої залаштунки - з чужою ідеальною виставою на сцені.
Але кожна історія успіху завжди набагато складніша та неоднозначніша, ніж гарна картинка в медіа.
Коли ви бачите чийсь результат, ви не бачите:
Роки спроб і помилок;
Внутрішні сумніви та страхи;
Стартові можливості та ресурси;
Невдачі, які залишились за кадром;
Унікальний контекст їхнього шляху;
Ціну, яку вони заплатили за свій успіх.
По-друге, порівнюючи власні досягнення з чужими, вам може здаватися, що інші обійшли вас у якомусь змаганні. Хоча насправді, кожен із них бере участь у власному змаганні, ніяк не повʼязаному з вашим. І там діють свої окремі правила та умови, про які ви навіть не здогадуєтесь.
До того ж, успіх – це не статична точка на мапі, а динамічний шлях. Те, що здається недосяжним сьогодні, може стати вашою реальністю завтра.
І по-третє, ми часто не усвідомлюємо тих переваг, які нам дає саме наш власний контекст та досвід.
Ступінь МВА у вашого знайомого може виглядати солідно, але чи має він достатньо практичного досвіду у вашій галузі?
Ваш конкурент, можливо, і залучив стартовий капітал від інвесторів, але тепер має зобов'язання перед ними, через що не може дозволити собі вашої свободи та гнучкості.
Щоб вийти з пастки порівняння, спитайте себе:
Що для мене особисто означає успіх? Які мої власні критерії?
Які уникальні можливості відкриваються саме переді мною завдяки моїй особливій комбінації знань та досвіду?
Що я можу зробити прямо зараз для розвитку свого бізнесу, замість порівняння з іншими?
Коли ви рухаєтеся вперед, то іноді озиратися по сторонах може бути корисно. Але основний фокус вашої уваги все ж має бути на дорозі, що перед вами.
3. "У мене просто недостатньо знань": коли навчання може заважати
Постійно навчатися і розвиватися – це чудово. На мою думку, це ознака професіоналізму та цікавості до життя. Я сама регулярно витрачаю тисячі доларів та годин на навчання.
Але є тонка межа між здоровим прагненням до розвитку та прокрастинацією невпевненого перфекціоніста.
Коли ми сумніваємося у власній компетентності, ми часто потрапляємо в цю пастку – намагаємося вивчити якомога більше перед тим, як діяти.
Ще один курс. Ще одна книга. Ще трохи порад від менторів. Здається, що коли ми будемо знати достатньо, тоді:
Сумніви зникнуть;
Ми будемо готові діяти;
Ми точно не помилимося.
Але це ілюзія.
По-перше, "достатньо" в таких випадках не настає ніколи. По-друге, деякі речі неможливо вивчити теоретично, без практики. По-третє, поки ви навчаєтесь – світ і контекст продовжують змінюватися.
Деструктив -> Конструктив
Замість того, щоб сприймати сумніви як підтвердження вашої неготовності діяти - спробуйте зрозуміти, що вони насправді говорять про вас?
Що ви прагнете до професійного розвитку?
Що ви хочете надавати лише якісні послуги своїм клієнтам?
Що вам подобається, коли все виходить класно з першого разу?
На які ваші сильні якості насправді вони вказують?
А щоб ваші сумніви підживлювали ваш розвиток, а не гальмували його, спробуйте також відповісти на наступні питання:
Цим навчанням я підтримую свої дії, чи замінюю їх?
Що найгірше може статися, якщо я почну діяти прямо зараз?
"Як спланувати свій рух таким чином, щоб навчатися паралельно з отриманням досвіду, а не перед тим?"
Часто найкращий спосіб стати компетентнішим – це почати діяти з тим рівнем знань, який у вас є вже зараз. І продовжувати розвиватися в процесі.
4. "У мене не справжній бізнес, а так…": коли не сприймаєш власну справу всерйоз
Доки не почала коучити підприємців, я й не уявляла, наскільки багато різноманітних способів для знецінення можуть вигадати люди.
Виявилося, багато хто вважає, що їхній бізнес "недостатньо справжній" чи “недостатньо серйозний” через:
Відсутність фізичного офісу чи виробництва;
Невеликий масштаб чи відсутність команди;
Походження справи з хобі;
Брак формальної освіти.
Через це власники бізнесів соромляться називати себе підприємцями та почуваються самозванцями, коли треба представитися при знайомстві.
Деструктив -> Конструктив
Якщо ви думаєте, що ваш бізнес несправжній, це не означає, що так є насправді.
Адже що робить бізнес справжнім?
Не його формат, розмір чи галузь. А його здатність створювати цінність, вирішувати реальні проблеми клієнтів, генерувати прибуток.
А ті аспекти, через які ваш бізнес здається вам "несправжнім", можуть, навпаки, стати вашою конкурентною перевагою.
Як позбутися відчуття несправжності? Почніть з чесних відповідей собі:
Яку конкретну цінність я створюю для своїх клієнтів?
Як я буду ставитися до цього бізнесу через 5 років, якщо зараз сфокусуюсь на його розвитку?
Чого я не роблю і що втрачаю через те, що не сприймаю свою справу всерйоз?
Ваш бізнес стає справжнім не тоді, коли відповідає чиїмось уявленням про те, яким він має бути. А тоді, коли ви самі починаєте в нього вірити.
5. "Що, як я провалюся?": коли страх невдачі паралізує
"А раптом не вийде?", "А якщо я все зруйную?", "А якщо втрачу все, що вже маю?"
Я впевнена, ви впізнали ці думки. Вони, мабуть, знайомі кожній людині на планеті, а особливо часто відвідують нас, підприємців.
Реакція на страх невдачі у кожного своя. Хтось перестраховується на кожному кроці. Із кимось, як зі мною, трапляється overthinking. А хтось намагається контролювати абсолютно все, виснажуючи себе та команду мікроменеджментом.
Найгірше те, що цей страх часто стає самоздійсненним пророцтвом, коли ми
Уникаємо ризикованих, але потенційно прибуткових можливостей;
Запізнюємося з важливими рішеннями;
Втрачаємо гнучкість та здатність до інновацій.
І тим самим самі вставляємо собі палиці в колеса.
Деструктив -> Конструктив
Страх - це завжди неприємно, і бажання його уникнути цілком природнє. Але це бажання не має ставати на вашому шляху до амбітних цілей.
Хочемо ми цього чи ні, невдачі – це невід'ємна частина підприємництва. Більше того, часто саме вони стають найціннішим джерелом досвіду та поштовхом для проривних рішень. Тому питання не в тому, як уникнути невдач, а в тому, як до них ставитися.
Щоб страх невдачі не блокував ваш розвиток, можна почати з питань:
Що найгірше може статися? І наскільки ймовірний цей сценарій?
Яка ціна бездіяльності? Що я втрачаю, коли не дію через страх?
Чому я можу навчитися, якщо щось піде не так?
Як я можу зменшити ризики, не паралізуючи при цьому свій бізнес?
Успіх не в тому, щоб ніколи не падати. А в тому, щоб кожного разу підніматися - мудрішим.
6. "Я не відповідаю цій ролі": коли здається, що займаєш чиєсь місце
Це особливо гостра тема для підприємців. Коли ви створили бізнес з нуля, виростили його, але в якийсь момент починає здаватися, що він потребує кращого керівника.
Варто зазначити, що іноді ці сумніви мають під собою реальне підґрунтя. Адже для різних етапів розвитку бізнесу можуть бути потрібні різні компетенції та підходи.
Тут важливо чесно відповісти собі на декілька питань:
Якого масштабу та рівня розвитку потребує мій бізнес?
Чи готовий і чи хочу я розвиватися разом з ним?
Що для мене важливіше – зберегти контроль чи дати бізнесу можливість рости далі?
Іноді найкраще рішення для бізнесу – це найняти досвідченого СЕО, а самому зосередитися на ролі візіонера чи стратега. Це не поразка, а мудре стратегічне рішення.
Але перед тим, як приймати таке рішення, важливо розібратися:
Чи це справді потреба бізнесу, чи просто страх перед новими викликами?
Якщо це реальна потреба – які є варіанти крім повної передачі управління? Можливо, достатньо найняти сильного СОО чи посилити окремі напрямки?
Якщо це лише страх – що можна зробити для власного розвитку як лідера?
Деструктив -> Конструктив
Розібратися в цьому самотужки може бути дуже складно. Коли ви глибоко занурені у свій бізнес і одночасно переживаєте сумніви щодо своєї ролі – майже неможливо побачити об'єктивну картину.
Ваші страхи можуть заважати вам проявляти сильні сторони. Або навпаки – его може заважати побачити реальні зони росту.
В такі моменти дуже цінною може стати підтримка коуча, який допоможе:
Відділити реальні виклики від надуманих страхів;
Побачити ситуацію з різних ракурсів;
Знайти своє власне рішення у безпечному просторі;
Вийти з кола самопідтверджувальних сумнівів.
Робота з коучем у цьому випадку – це не про те, щоб отримати готову відповідь "піти чи залишитись". Це про те, щоб прийти до свого власного усвідомленого рішення. Такого, яке враховує і потреби бізнесу, і ваші особисті цілі та цінності.
І це стосується не лише питань про відповідність ролі. Будь-які сумніви, які ми розглянули – від "мені просто пощастило" до "інші успішніші за мене" – можуть або обмежувати нас, або стати стимулом для розвитку. Все залежить від того, як ми з ними працюємо.
Висновок: Сильні сумніваються, слабкі вагаються
Різниця між сумнівами, які роблять вас сильнішими, і тими, що вибивають ґрунт з-під ваших ніг, полягає у вашому ставленні до них.
Ваші сумніви – не те, чого треба позбутися. Це не вада, яку треба виправити.
Це індикатор того, що ви:
Розумієте ціну помилок;
Бачите всю складність ситуації;
Продовжуєте рости та розвиватися;
Не потрапили в пастку самовпевненості.
Якщо те, про що ви прочитали в цій статті, резонує з вами, і ви хочете:
Навчитися працювати зі своїми сумнівами конструктивно;
Приймати впевнені рішення навіть в умовах невизначеності;
Перестати заганяти себе у пастку перфекціонізму;
Знайти стабільну опору в собі.
Запрошую вас на ознайомчу сесію: https://calendly.com/polina-zhyliaieva/intro-session
Я допоможу вам пройти шлях від виснажливих сумнівів до здорової впевненості. Не через "мотиваційні накачки" чи готові рецепти, а через глибоку роботу з вашими унікальними викликами та можливостями.
З вірою у ваш успіх, Поліна Жиляєва.
P.S. А як ви ставитесь до своїх сумнівів? Поділіться у коментарях – можливо, ваш досвід допоможе іншим!
А якщо стаття була для вас корисною – поділіться з вашим нетворком!
