🔻Вступ
На 2024 рік, рік написання цієї статті, ліві ідеї значно впливають на соціальне та політичне становище як і в світі, так і в Україні. Рух за права гомосексуалістів почав стрімко набирати оберти ще з середини 20 ст. Всі ви знаєте ще з уроків історії, чому загалом ліві думки в політиці є шкідливими та деструктивними, але це якось в наступний раз обговоримо. Сьогодні я вирішив розібрати ЛГБТК+-рух, чим він корисний чи шкідливий для Українського суспільства.
Оскільки рух, це справа досить абстрактна, тож для розгляду руху я буду аналізувати популярні організації, публічних осіб і свій власний немалий досвід спілкування, дискусій, дебатів та суперечок з не публічними представниками цього руху/цих ідей. Я старався максимально уникати гучних заголовків та образ, однак враховуйте мій власний стиль написання. А якщо ви зацікавлені у повному дослідженні проблеми, я залишив у джерелах додаткову літературу, яку вельми раджу хоча б бігло продивитися. Також деякі теми я свідомо пропустив щоб не переписувати вже існуючі статті інших людей. Посилання на подібні роботи я вказував серед тексту, або у джерелах наприкінці. Приємного читання!
🔻Ідеологія руху
“Що таке “ЛГБТК+” рух?”
Щоб не плутатися по ходу статті спочатку визначимо основні поняття та ідеології популярних ЛГБТ-організацій/інтернет-ресурсів України, які в свою чергу створюють уяву про рух.
“Наш світ” — Захист прав та свобод людини щодо лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ) в Україні і поліпшення правового захисту ЛГБТК+, протидія дискримінації людей за ознакою СОГІ (сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність). Поліпшення ставлення суспільства до гомосексуальності і людей гомосексуальної орієнтації, боротьба проти гомофобних і трансфобних настроїв у суспільній свідомості. Виховання самосвідомості ЛГБТ як рівноправних і повноцінних членів суспільства.
“Інсайт” — це українська громадська організація, головними цінностями якої є рівноправ'я, фемінізм, свобода, інклюзивність, різноманіття для усіх соціальних груп. Наша команда займається правозахисною та просвітницькою діяльністю, надає допомогу та підтримку ЛГБТК+ людям. Ми працюємо для лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних та квір людей, які поділяють наші погляди та прагнуть до становлення справжнього демократичного та толерантного суспільства.
ГО “КИЇВПРАЙД” — українська громадська організація, яка прагне досягнення повного дотримання прав людини для ЛГБТ-спільноти в Україні та організовує щорічну найбільш видиму ЛГБТК+ подію в Україні – КиївПрайд.
ГО “Точка опори ЮА” — інтерсекційна правозахисна організація, що об'єднує людей, які підтримують рівні права. Наша мета — руйнувати міфи навколо стигматизованих груп в Україні, зокрема ЛГБТ-спільноти, та розширювати коло союзників та союзниць, що підтримують рівні права для усіх людей.
Що таке рух:
Суспі́льний рух — суспільна активність або колективна поведінка великих мас людей — прошарків суспільства, класів, груп, котрі керуються якимись конкретними ідеями, цілями, мотивами і мають зовнішню загальну ціль, мету.
Політичний рух — це соціальна група, яка працює разом для досягнення політичної мети на місцевому, регіональному, національному або міжнародному рівні.
Ліві, також ліви́ця — окреслення політичних сил, що проголошують ідеали соціальної рівності та егалітаризму, часто на противагу соціальній ієрархії.
З тверджень вище можемо зробити висновок:
ЛГБТ-рух — це суспільно-політичний лівий рух за юридичну і соціальну рівність людей не в залежності від їх гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації.
“Що з себе уявляє сучасний лівий рух в світі?”
В цьому тексті я ще багато разів буду казати словосполучення “лівий рух”, тож треба визачити що це. В наш час, в світі існує маса лівий ідей:
BLM — рух за права чорношкірих.
Фемінізм — рух за права жінок/гендерну рівність.
ЛГБТК+ — рух за права сексуальних меншин/рівність незалежно від сексуальної орієнтації.
Зелений рух — рух проти забруднення довкілля.
Хіпі — ліберальний пацифістський рух за все вищесказане.
Також часто ліві виступають за легалізацію: легких наркотиків, порнографії, проституції, абортів, транс переходів, за цензуру, проти будь яких традиційних цінностей, патріархату, тощо. Регулярно представники ЛГБТ-руху підміняють поняття та перекидають відповідальність за висловлювання. Для прикладу, вони не люблять коли їх ідеї розглядають в політичній, економічній та ідеологічних площинах. Зрозуміло, що не можна просто підтримувати ЛГБТК+, але бути проти фемінізму нової хвилі. частіше за все, лівацтво як позиція — поняття комплексне, і тому, як би я не хотів розглядати виключно ЛГБТ-рух, прийдеться торкатися і суміжних тем. Повернемося до комплексності. Найбільший страх лівака в нашій країні, це комплексний розбір його ідеологічних переконань, бо такими темпами виявиться, що у сучасних рухів за гендерну рівність та права ЛГБТ-персон величезна схожість з марксизмом (ми ще будемо про це говорити пізніше). На щастя, в Україні, через досвід перебування під соціалістичним режимом, рух ЛГБТК+ в певній мірі стримує свої лозунги та наміри, що не скажеш про іншу частину європи. Останні роки на фоні різних світових подій, ця зараза поширюється все більше.
У якійсь Німеччині майже не щодня проходять акції/мітинги ЛГБТ-спільноти, комуністів, анархістів, соціалістів, еко—активістів, феміністок, мігрантів та усіх їм співчуваючих. По Європі та Північній Америці можна побачити, як на країну впливає лівізація. Зміна статі, коли дитина 10—14 років відчула “щось не те”, 80 гендерів, уроки статевого виховання в школах де дітям “допомагають зрозуміти ким вони себе відчувають”. Багато людей проти, наприклад, транс-персон (особливо жінки), але все одно підтримують ті самі гей паради, популярні міфи, наративи. Це те саме, що ходити на марші Ку-клукс-клану, бо ти християнин. В цьому і криється одна з проблем — більшість не досліджує питання, більшість “проти всього поганого за все хороше”, тому такими людьми й користуються для просування справжньої лівої ідеології.
🔻Деструктивний вплив на суспільство
“Необольшевізм та ілюзія рівності”
Провідники комуністичної ідеології у минулому столітті писали: соціалістична революція повинна бути всесвітньою, соціалізм не може працювати в конкуренції з капіталізмом, в такому випадку капіталістичні держави будуть своїм існуванням розвалювати держави соціалістичні. Вже на цьому моменті можна прогледіти чергову схожість з більшовизмом, оскільки сучасні ліві так само пітримують рівність, Якщо ви хоча б базово володієте знаннями зі шкільного курсу історії, то точно знаєте приклади країн, які так само будувалися на ідеях рівності та підтримці меншин, ну а якщо не знаєте то:
Камбоджа — геноцид, влаштований режимом Червоних Кхмерів 1975—1979 років від 1,7 до 3 мільйонів(майже третина населення країни в той час)[1]
Китай — геноцид уйгурів. За даними самого Китаю, з 2015 по 2019 роки народжуваність у переважно уйгурських регіонах знизилася на 84%. Цей народ, що проживає в західній частині, активно притискають з 2014 року. Уйгурів кидають до концентраційних таборів, де проводять жорстокі ідеологічні чистки та примусові роботи.
CРСР:
Голодомор 1921-23 років — близько 935,8 тисяч осіб.[2]
Голодомор 1932-33 років — 10,5 мільйонів осіб.[3]
Голодомор 1946-47 років — від 300 тисяч до 1 мільйону осіб.[4]
Депортація чеченців та інгушів 23 лютого 1944 —-9 березня 1944 року.[5]
Депортація кримських татар 1944 року.[6]
Сталінські репресії 1931 — 1950-ті років — приблизно 2-3 мільйони осіб вбиті. [7]
Все-таки, СССР найкращий для нас приклад. За всі 70 з гаком років існування, там не було досягнуто як такої соцсправєдлівості, а лише мільйони жертв майже столітнього режиму лівих. Ось ідеальний приклад лівої диктатури заснованої людьми, які всього лише хотіли рівності, добра та щастя для всіх. Хотіли як краще, а вийшло як завжди.
“ЛГБТК+ і війна з росією”
Після розпаду совку в Україні залишився великий соціалістичний спадок у вигляді лівих партій та організацій. Більша частина з тих дала базу в тому числі і для ЛГБТ-руху. Поступово, через початок війни з росією у 2014, підвищення рівня національної свідомості і початок декомунізації — ліві публічно почали відходити від образу маргінальних прорадянських пропагандистів. Знайшовши нове спонсорування та ідеологічне живлення у якості західних, більш прогресивних ліберальних ідей, лівий рух почав залучати до себе молодь, розкручувати все більшу пропагандистську машину для протистояння традиційним цінностям. Про минуле багатьох ЛГБТ-активістів вже проведене гарне розслідування відомого громадського діяча, керівника організації С14, учасника російсько-української війни Євгена Карася — https://censor.net/ua/blogs/3071568/chomu_kervniki_lgbtruhu_proti_pdtrimki_ukransko_arm, також дуже раджу ознайомитися з відео на каналі Фрайкор, щоб мати повну картину ситуації:
https://youtu.be/ZeQuNzGQSFc?si=bjg9KDbgCInfMrs_.
Після початку повномасштабного вторгнення, ті самі інфлюєнсери, “лідери думок” активно намагалися виїхати з України, а їх організації домогали виїжджати й іншим.
Вельми часто з вуст представників ЛГБТК+ та їх соратників можна почути порівняння українських правих до москалів, а їх ідеї до російської пропаганди, мовляв “це там, в росії забороняють ЛГБТ-пропаганду, не проводять паради і населення налаштоване проти європейських цінностей, а ми йдемо в Європу”. Однак, це дешева маніпуляція, знову-таки, на темі війни. Пригадаємо час до повномасштабної війни, як в тій самій росії були популярні розфарбовані хлопчики тік-токери у платтях, яких навіть кликали на різні теле-премії та шоу, або більш старі і маргінальні блогери часів розквіту Youtube.
Тепер пригадаємо правих в росії, яких називали екстремістами, саджали і катували у тюрмах по підроблених справах, їх вбивали. Завжди популярний Максим “Тесак” Марцинкевич, співзасновник громадського ідеологічного руху “Реструкт”, спортсмен, громадський діяч, “ведучий” популярної серії відео “оккупай педофиляй” — його катували у Красноярській тюрмі, де, після зізнання у купі злочинів 20-річної давності, був вбитий в своїй камері. В наш час, вже після початку війни, як такого правого руху в росії не лишилося, його залишки емігрували в Україну і давно захищають поняття честі та свободи на полі бою.
Лівий рух за своїм визначенням є рухом проти міцної держави, оскільки головна цінність лівих — індивід. Зараз стоїть питання не про процвітання і напрямок розвитку країни, а про виживання української нації та збереження державності, і ЛГБТ-суспільство вважає, що саме зараз їх ідеї “на часі”. Та сама штучно створена ЛГБК+-культура лише помʼякшує та інфантилізує наше суспільство, що грає на руку нашим ворогам. Я глибоко засуджую шовінізм, гомофобію, нацизм, моя мета проаналізувати і розібратися, чим корисний, чим шкідливий цей рух, тож не будемо зупинятись.
Україна по питаннях демографії знаходиться в, м'яко кажучи, дуже сумному стані, і зараз, як я сказав вище, стоїть питання про виживання нації.
І неоднозначна позиція держави щодо цього не буде сприяти розв'язанню проблеми. Здебільшого, цей пункт ігнорується, однак іноді аргументом лівих є ввезення мігрантів або біженців з інших країн. Деякі зовсім маргінальні представники-глобалісти взагалі виступають за мультикультуралізм, але це не наша сьогоднішня тема. На прикладі “прогресивної” Німеччини видно, як збільшення кількості мігрантів призводить до підвищення рівню етнічного криміналу. Візьмемо статистику німецької поліції за 2022 і 2021 роки — загальна кількість підозрюваних у злочинах зросла на 10,7%, з 2093782 тільки 1309906 мали німецьке громадянство. У категорії "нерезиденти", 310062 особи вважалися мігрантами. Число підозрюваних мігрантів зросло на 35% порівняно з попереднім роком[8].
ДумайТЕ
🔻Гомосексуалізм — девіація?
“Гомосексуалізм не норма”
Єдиний адекватний аргумент ЛГБТ-спільноти — це аргумент про особисте життя, тобто тебе не турбує що куди і з ким я в себе в хаті роблю. Якщо відкинути усю пропаганду, міфи, інші ліві ідеї, це ЄДИНИЙ ґрунтовний аргумент. Хоча якщо нас це турбувати не повинно, чого лізти з пропагандою купи орієнтацій, гендерів? — питання лишається відкрите.
Питання “норми” вельми абстрактне. Хтось у підтвердження висуває аргумент про природу: “Вчені довели що гомосексуальність помічена серед 1500 видів тварин, значить це природно, тобто нормально”, однак серед багатьох видів тварин помічений канібалізм некрофілія і ще багато чого. А 1500 це лише 0.1% від всього числа описаних видів тварин (1500000). Хтось каже про точку зору моральну, хтось апелює медициною. Те що я розгляну нижче, не є аргументом чи є гомосексуалізм нормою чи ні, це аргумент до суперечок про хворобу.
Всі ви знаєте що колись, ще пару десятків років тому сексуальний потяг до особи твоєї статі визначався як хвороба? Існує така собі міжнародна класифікація хвороб (МКХ), і до 1990 року там існував термін “гомосексуалізм” який ніхто не виключав. Цей термін був замінений на Egodystonic sexual orientation(F66.1):
Статева ідентичність або сексуальні уподобання (гетеросексуальні, гомосексуальні, бісексуальні або препубертатні) не викликають сумнівів, але людина бажає, щоб вони були іншими через пов'язані з ними психологічні та поведінкові розлади, і може шукати лікування, щоб змінити їх.
Також, розглядаючи МКХ, я відкрив для себе ще ряд розладів: фетешизм (F65.1) — Залежність від якогось неживого об'єкта як стимулу для сексуального збудження і сексуального задоволення; Фетишистський трансвестизм (F65.1) — Носіння одягу протилежної статі для отримання сексуального збудження і створення зовнішнього вигляду особи протилежної статі. Фетишистський трансвестизм відрізняється від транссексуального трансвестизму чітким зв'язком із сексуальним збудженням і сильним бажанням зняти одяг. Як тільки настає оргазм, сексуальне збудження знижується. Він може виникнути на більш ранній стадії розвитку транссексуалізму; Садомазохізм (F65.5) — Надання переваги сексуальній активності, яка передбачає заподіяння болю, приниження або зв'язування. Взагалі, викреслення гомосексуалізму відбулося без жодних наукових аргументів, а під політичним тиском. З цього робимо висновок, що позиція медицини в цьому плані не є грунтовна та не впливає на поняття норми, оскільки в подібні “журнали” пишуть що хочуть і так само викреслюють що хочуть.
“Орієнтацію не обирають?”
Нижче я знайшов низку досліджень, які можуть відповісти одразу на два питання: як впливає відсутність традиційної сім'ї на дітей та чи можна змінити орієнтацію.
1. Міжпоколінна передача сексуальної орієнтації може відбуватися зі статистично значущими та суттєвими показниками, особливо для жінок—батьків або доньок — https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-biosocial-science/article/abs/children-of-homosexuals-more-apt-to-be-homosexuals-a-reply-to-morrison-and-to-cameron-based-on-an-examination-of-multiple-sources-of-data/A9A564AF4D13FC42A78E67868C590FD4
2. Результати цього дослідження свідчать про те, що підлітки, доньки матерів—лесбійок частіше мають одностатеву поведінку та ідентифікують себе як бісексуальні — https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21057866/
3. Клінічний дослідницький проєкт, присвячений сексуальному насильству над хлопцями — https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2571548/?page=2
4. РДУГ у дітей із батьками однієї статі зустрічався більш ніж у два рази частіше, ніж у загальній популяції, з урахуванням віку, статі, етнічної належності та соціально-економічного статусу батьків — https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2558745
5. Величезне дослідження, наскільки відрізняються дорослі діти батьків, які мали одностатеві стосунки — https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0049089X12000610
6. Архів Міжнародної академії сексуальних досліджень (IASR) з різними дослідженнями на різні теми (стать, сексуальність, орієнтація) — https://link.springer.com/journal/10508
7. Відновлювальна терапія — теж є частим об'єктом дискусій і суперечок, оскільки ЛГБТ—суспільство виступає радикально проти будь якої психіатричної терапії, спрямованої на позбавлення сексуального потягу та перехід до гетеросексуального життя. Роберт Леопольд Шпіцер дослідив 143 чоловіків і 57 жінок, які пройшли репаративну терапію. У всіх респондентів відзначено наявність гетеросексуального потягу — https://link.springer.com/article/10.1023/A:1025647527010
8. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб побачити, чи повідомляли клієнти в приватній терапевтичній установі про якісь зміни в тому, як вони оцінювали свій сексуальний потяг, свою заявлену мету. У цій вибірці, через 1 рік після виписки 10% повідомили про свій сексуальний потяг як « дещо до іншої статі» проти 0% на початковому рівні; 17% повідомили про свій сексуальний потяг як « здебільшого до іншої статі» проти 0% на початку; і 23% повідомили, що їхній сексуальний потяг був « лише для іншої статі» проти 0% на початковому рівні — https://www.j-humansciences.com/ojs/index.php/IJHS/article/view/4282
“Педофілія”
Ви сто відсотків чули закиди на тему педофілії у сторону наших маленьких любителей гомосексуалізму. Пишучи цю статтю я насправді задумався чого такі закиди взагалі існують.
Якщо не враховувати окремі організації та осіб, що відкрито підтримують педофілію і навіть вважають цей розлад за сексуальну орієнтацію, можна зійтися на парі порівнянь: педофілія проявляється під час статевого дозрівання, так само як і гомосексуальні нахили (враховувати чи педофілія здебільшого набута чи з народження я не буду, припустимо що з нетрадиційною орієнтацією, як і з педофілійними нахилами, народжуються); раніше не було нормою не перше не друге (в більшості своїй); велику частину нашої історії гомосексуальні відносини (переважно чоловічі) були криміналізовані, за таке, в залежності від періоду, тебе могли і засадити, і катувати, і на сибір відправити, і в психлікарню покласти. Так само як і зараз, з педофілією (тільки в силу часу, покарання та переслідування педофілів більш гуманні). Хоче або не хоче ЛГБТ-спільнота пропагувати це — вона це пропагує тільки існуванням своїх неомарксистських ідей. Тож легалізація педофілії (толерування чи декриміналізація) — питання часу.
При детальному дослідженні цього руху, справляється враження, немов це глобальний жарт, бо коли буквально ще вчора це вважалося девіацією, сьогодні норма, а девіація вже ти.
🔻Висновок-розв'язок проблеми
Тож до чого ми прийшли в ході сьогоднішнього аналізу: ЛГБТ-рух це лівий деструктивний рух, який Україні і світу загалом не принесе нічого, абсолютно нічого позитивного, лише розкол суспільства та його стрімку деградацію через пропаганду лівої думки, яка в свою чергу шляхом впливу на молоде покоління стане новою “нормою”.
Рішення такої комплексної проблеми теж, як не дивно, повинно бути комплексним. По-перше, подібні речі не можна вирішувати силою, оскільки насильство в першу чергу вигідне самому ЛГБТ-суспільству. Позиція жертви сучасним лівим максимально вигідна, як мінімум, з фінансової точки зору (ті самі гранти), як максимум — співчуття зайвими ніколи не будуть.
По-друге — пропаганда. Пропаганда лівих, це діти на гей-парадах, демонізація правиці, заперечення науки та вищезгадана позиція жертви у будь якій ситуації. Тож треба брати ситуацію в свої руки. Творити, просувати пропаганду власноруч. Під пропагандою я не маю на увазі постери чи листівки, я маю на увазі освітній контент: статті, новини, відео, книжки, фільми, вистави у театрі, проповіді в церкві, лекції і так далі. Інтелектуальний контент — їх найбільший страх. Зараз більшість інформації йде з лівим підтекстом, хочеш ти цього чи ні, тож розвивайтеся, розмірковуйте, не покладайтеся на емоції відчуття, думайте своєю головою. Борітеся — поборете!
🔻Джерела
https://www.europeanproceedings.com/article/10.15405/epsbs.2022.11.44
https://deportation.org.ua/deportation-of-crimean-tatars-in-1944/
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10758216.2023.2226522
https://www.bka.de/EN/CurrentInformation/Statistics/PoliceCrimeStatistics/2022/pcs2022_node.html
https://academic.oup.com/ije/article/39/4/1048/791327?login=false
https://telegra.ph/YAk-lgbt-breshe-na-r%D1%96vnomu-m%D1%96sc%D1%96-05-14
Автор статті — Друг Іоанн
Головний редактор — Тараꑭтул
Особлива подяка — Олександр «Krupp»
