Вступ
Знаєте є такі милі відео, де пташка потрапляє у якусь халепу, падає у воду, а сил для того, щоб вибратись та полетіти геть - немає. Різниця між Атлантою Гокс та пташками з відео полягає у тому, що пташок, зазвичай, хтось таки та й рятує. Поруч з "яструбами", наразі, рятівників не видно.
Після їх дещо несподіваного виходу у Фінал Конференції в 2021 році, щороку, Атланта демонструвала регрес у своїх результатах. Не став винятком і минулий сезон.
Минулий сезон 2023/24
Квін Снайдер нарешті провів свій перший повноцінний тренувальний табір з Атлантою, маючи за плечима репутацію одного з найкращих тренерів Ліги. Його робота з Ютою Джаз залишила слід у Лізі - хоча і не чемпіонська, але стабільна та потужна система, яка приносила регулярні успіхи.
Уболівальники сподівалися, що Трей Янґ і Дежонте Мюррей нарешті знайдуть спільну мову на майданчику, що Онєка Оконґву нарешті замінить Клінта Капелу як основний центровий, а Діандре Гантер, після відносно здорового сезону 2022/23, нарешті зробить значний крок уперед у своєму розвитку.
Особисто я мав великі надії на ЕйДжей Ґріффіна, який яскраво показав себе у свій дебютний рік. Його здатність грати в захисті та шутити повинна була чудово доповнити гру Янґа. Однак через особисті причини він взяв участь лише у 20 матчах сезону, а пізніше повідомив про завершення кар’єри у віці 21 року, вирішивши йти за релігійним покликанням : "Я залишаю баскетбол, щоб іти слідом за Ісусом Христом", - так прокоментував гравець своє завершення кар'єри. Я щиро бажаю йому успіхів на цьому шляху.
З часом стало зрозуміло, що ідеї Снайдера та спроби Янґа з Мюрреєм знайти спільну мову на майданчику не працюють.
Так, Дежонте, здається, перестав викладатись на повну в обороні. Саме цей компонент гри робив його таким привабливим для багатьох френчайзів. Тоді як Трей так і не проявив належного бажання грати без м'яча. Загалом, результати гардів видавались значно кращими, коли вони грали без свого напарника, ніж з ним.
Світлим промінчиком минулого сезону в Атланті став Джейлен Джонсон, який, на мою думку, провів видатний сезон. Якби не травма, що скоротила його кількість матчів до 56, він, на моє переконання, міг би претендувати на нагороду "Кращому Прогресуючому гравцеві". Джонсон значно покращив свої показники, набираючи в середньому на 10.4 очок більше, ніж у попередньому сезоні, завершивши ігровий рік з такими статистичними показниками : 16 очок, 8.7 підбирань, 3.6 асистів, 1.2 перехоплення та 0.8 блоків за гру.
Цей потужний 6'9 форвард із навичками плеймейкера, якому у грудні виповниться 23 роки, своєю грою, я сподіваюсь, змусив керівництво Атланти переглянути бачення розвитку клубу.
Міжсезоння
Частково Атланта й справді почала переглядати свою стратегію під час міжсезоння. Після двох сезонів із Дежонте Мюрреєм, команда вирішила припинити експеримент і відправила його до Нью-Орлеан Пеліканс. В обмін за Мюррея Атланта отримала декілька цікавих активів.
Нові обличчя в команді - Дайсон Деніелс, Ларрі Ненс, Коді Зеллер і ЕйДжей Ліддел, який пізніше був обміняний на Девіда Родді з Фінікс Санс. Крім того, "яструби" отримали два піки першого раунду - 2025 року (належить Лейкерс), 2027 року (найнижчий серед піків Бакс/Пеліканс, з топ 4 захистом).
Серед новоприбулих найперспективнішим виглядає Дайсон Деніелс, 6'8 розігруючий з хорошими захисними навичками. Минулого сезону він робив 1.4 перехоплення за гру. Його стеля виглядає як роль гравця з лавки, який дасть команді захисний пресинг і енергію, але навряд чи стане ключовим гравцем.
Ларрі Ненс, Коді Зеллер та Девід Родді можуть бути корисними активами на ринку обмінів. Особливо Ненс, для якого цей сезон є контрактним. Очікується, що він докладатиме всіх зусиль, аби показати себе перед ринком Вільних Агентів.
Також Атланта підписала нову угоду з чеським захисником Вітом Крейчі. Його контракт на 2 роки на суму 10.2 мільйонів доларів, але лише 2.2 млн цього сезону та 1.5 млн наступного є гарантованими.
Атланта також отримала пік №1 на Драфті 2024 року, обравши 19-річного французького форварда Закарі Рісаше з ростом 6'9 і розмахом рук 6'10. Хоча перемога на Лотереї може здатись успіхом, минулий Драфт був слабким. Закарі не вважається ані елітним атлетом, ані елітним чи хоча б вище середнього оборонцем, не має видатних навичок скорингу, плеймейкінгу чи за рахунок непоганиї габаритів якісний на підбираннях. Він навряд чи стане тим "рятівником", якого шукає Атланта.
Сильні та слабкі сторони
Сильні сторони : Чесно кажучи, важко знайти багато позитиву для Атланти у майбутньому сезоні. Проте через слабкість Східної Конференції, особливо її нижньої частини, Атланта все ще занадто сильна, щоб свідомо "танкувати" заради високого піку на Драфті (а хоча здалося б).
Попри загальний скептицизм щодо впливу Трея Янґа на успіхи команди, "Айс Трей" залишається одним із найкращих розігруючих та плеймейкерів у Лізі. У парі з талановитим Джейленом Джонсоном, вони можуть забезпечити команді достатньо потуги, щоб поборотись за місце у плей-ін, навіть за умов обмежених ресурсів та проблемної ротації.
Слабкі сторони : Але чи справді це потрібно Атланті? Що кардинально зміниться для клубу, якщо вони знову проб'ються в плей-ін чи навіть плей-оф? Це лише продовження ситуації, коли команда перебуває у пастці середнячка - недостатньо сильна для серйозної боротьби за чемпіонство, але й занадто хороша, щоб навмисно занурюватись на дно.
Окрім цього, навколо Трея Янґа вже давно кружляють чутки про можливі обміни, які стали ще голоснішими після слів Кендріка Перкінса, минулого сезону. Багато колективів НБА, серед яких часто згадуються Лейкерс та Сперс, начебто зацікавлені в його послугах. Хоча чутки дещо стихли, після обміну Мюррея, все ж, це створює додаткову невизначеність у майбутньому команди.
Прогноз на сезон 2024/25
Спасіння потопаючих : Як каже відомий вислів, "спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих". І схоже, що для цієї Атланти це стає реальністю. Вичерпавши свій ресурс, команда вже почала процес перезавантаження з обміном Дежонте Мюррея, визнавши, що їхній попередній план не працює.
Звісно, після Драфту, на якому вони обрали ще одного вінга, і маючи у своєму складі Джейлена Джонсона, Діандре Гантера та Богдана Богдановича, є спокуса ще раз спробувати побудуватись навколо Трея Янґа. Але головне питання полягає в тому, чи не пошкодують вони пізніше про своє бажання залишатися в зоні посередності, замість того, щоб зробити радикальні зміни? Спасіння команди залежить від їх здатності переглянути свої пріоритети і вирішити, чи прагнуть вони лише місця в плей-ін, чи таки готові до серйозної перебудови на майбутнє.
Головні питання майбутнього сезону
Чи зможе Закарі Рісаше виправдати статус піка №1 і продемонструвати потенціал в свій перший сезон у Лізі? Чи зможе він приємно здивувати, незважаючи на скепсис щодо його навичок?
Який наступний крок зробить Джейлен Джонсон у своєму розвитку? Чи зможе він повноцінно поборотися за нагороду "Кращого Прогресуючого гравця"?
Чи залишиться Трей Янґ в Атланті? Або ж він стане наступним великим ім'ям, яке покине команду в результаті обміну протягом сезону?
Попередні публікації :
