Вступ
Зараз, думаю, сміливо можна сказати про те, що - Династії Ґолден Стейт Ворріорс офіційно прийшов кінець. Це точно сумна новина для вболівальників клубу. Приємна для гейтерів. Але життя, зокрема життя френчайзу на цьому не закінчується!
Давайте спробуємо розібратись, яким виглядатиме майбутнє Ворріорс у їх новій сторінці в історії френчайзу!
Минулий сезон 2023/24
Перш за все, варто згадати одну з найбільш емоційних подій сучасної НБА - відхід Клея Томпсона, який залишив "Затоку Сан-Франциско" після 13 років вірної служби клубу. Він відіграв 11 сезонів у складі Ґолден Стейт, допоміг команді здобути 4 чемпіонські титули, і став однією з живих легенд франчайзу, а також одним із найкращих шутерів в історії баскетболу.
Це був етап, який Ворріорс та Томпсон завершили з повагою, з вдячністю один одному за час, проведений разом. Але цей сезон приніс не тільки теплі спогади.
Загалом, минулий сезон виявився складним, наповненим злістю, розпачем, розчаруваннями та навіть смертю. Дреймонд Ґрін опинився в центрі кількох скандалів. Від 14 листопада до 15 січня його двічі дискваліфікували за неспортивну поведінку. Спершу - за спробу задушити Руді Гобера, що призвело до п'ятиматчевої дискваліфікації. Потім за навмисний удар Юсуфа Нуркіча, після чого Ґрін пропустив ще 16 матчів. Всього за два місяці він зіграв лише 6 матчів і пропустив 21.
Це негативно вплинуло на загальні результати Ґолден Стейт. Закінчивши цей період з рахунком 10-11, команда фінішувала на 10-му місці, що змусило їх боротися за вихід в плей-оф через плей-ін. У вирішальному матчі проти Сакраменто Кінґз вони зазнали поразки.
Саме в цій грі Клей Томпсон провів свою останню гру за Ворріорс, і це був жахливий виступ : 0/10 з гри та 0/6 з-за дуги. Це стало символічним завершенням не тільки його сезону, але й невдалого року для всієї команди. Для Клея це був, можливо, найгірший сезон у кар'єрі - накопичені травми, втома і вік дали про себе знати в найгірший момент, коли команда потребувала його як другої опції в атаці. Як Аанґ з мультсеріалу "Аватар", Клей зник, коли був найбільш потрібен.
Його давні партнери Дреймонд Ґрін і Клей Томпсон залишили Стефа Каррі сам на сам. Попри свої 36 років, Стеф продовжував показувати виняткову гру, але на підтримку від своїх товаришів по команді, через ті чи інші причини, він не міг розраховувати.
Ендрю Віґінс також пережив найгірший сезон у своїй кар'єрі. Кріс Пол пропустив багато матчів, зокрема через травми. Але давайте будемо відверті - вимагати більшого від гравця в 38 років було б неправильно. Ґарі Пейтон також пропустив майже половину сезону.
Очікування щодо Джонатана Кумінґи та Мозеса Муді не виправдалися, хоча у Кумінґи були певні проблиски таланту. Врешті-решт, через збіг вищеперелічених обставин, команда покладала занадто великі надії на Клея Томпсона, що стало непосильним завданням для нього на цьому етапі його кар'єри.
Єдиним світлим моментом стали виступи новачків : Брендіна Подземські та Трейса Джексона-Девіса. Але коли найяскравішими гравцями після Стефа Каррі стають новачки, це свідчить про глибокі проблеми в команді.
Міжсезоння
Генеральний менеджер Ворріорс, Майк Данліві, цього літа спробував вирішити кілька ключових проблем команди.
Тренерський штаб
Перше, на що він звернув увагу, - тренерський штаб Стіва Керра. Досвідчені асистенти Террі Стоттс та Джеррі Стекхауз приєдналися до команди, щоб зміцнити її перед майбутнім сезоном. Це стало особливо важливим на фоні відходу Кенні Аткінсона до Клівленда і раптової смерті Деяна Мілоєвича.
Террі Стоттс, який спеціалізується на атаці, допоможе покращити гру без участі Стефа Каррі на паркеті. Хоча статистика показує, що атакувальні показники команди минулого сезону були непогані, це значною мірою завдяки геніальності Стефа. Прихід Стоттса може зміцнити гру команди, коли їх лідера немає на майданчику.
Джеррі Стекхауз, колишній головний тренер команди Репторз 905 із Ліги Розвитку (нині G-Ліга), виграв чемпіонат у 2017 році та був визнаний Тренером Року. Останні п'ять років він тренував університетську команду Вандербілт, і тепер відповідатиме за оборону та розвиток гравців у складі Ворріорс.
Окрім того, у тренерському штабі відбулися внутрішні підвищення : Халід Робінсон, Джейкоб Рубін та Ентоні Верін стали асистентами тренера.
Ростер
Щодо змін у ростері, однією з найголовніших новин стало продовження контракту зі Стефом Каррі. Окрім двох чинних років контракту на 115.4 мільйона доларів, Ворріорс домовилися про ще один сезон у 2026/27 на суму 62.6 мільйона.
На ринку вільних агентів команда підписала ДіЕнтоні Мелтона на один рік за 12.8 мільйона. А завдяки шестисторонньому обміну, до складу приєдналися Бадді Гілд і Кайл Андерсон.
Контракти новачків :
Бадді Гілд - 4 роки, 37.8 мільйонів (з яких гарантовані 21 мільйон за перші два сезони, та частково за третій сезон);
Кайл Андерсон - 3 роки, 27.7 мільйонів (з яких гарантовані 18 мільйонів за перші два сезони, третій сезон негарантований).
Саме ці гравці покликані компенсувати втрату Кріса Пола та Клея Томпсона. ДіЕнтоні Мелтон має замінити Пола як розігруючого другого юніту і посилити команду в обороні, де він найбільш ефективний.
Бадді Гілд має заповнити місце Томпсона, особливо в шутерському аспекті. З сезону 2016/17 лише Стеф Каррі влучив більше триочкових, ніж Гілд : 2154 проти 1924 (із 40% точністю). Це доводить, що Гілд є одним із найкращих шутерів сучасності.
Щоправда, дещо насторожує його виступ у плей-оф минулого сезону, коли його статистика помітно впала. Це не вперше в кар'єрі Гілда, коли його показники погіршуються під час зміни клубу. Подібна ситуація була у Сакраменто та Індіані, і це, ймовірно, пов'язано з позаігровими факторами.
Кайл Андерсон замінить Томпсона з точки зору ветеранської присутності та оборони. Хоча за стилем гри він відрізняється від Клея, за останні роки Андерсон помітно прогресував, особливо в ролі бігмена у малих п'ятірках, де його навички координатора атак можуть стати в нагоді і в атаці, і в обороні.
Сильні та слабкі сторони
Сильні сторони : Мабуть, одним із найбільших успіхів для Ворріорс у це міжсезоння стало уникнення великих податкових платежів, зберігаючи платіжку нижче 1-го "зарплатного порога". Заробітна відомість команди становить 177.6 мільйонів, що лише трохи нижче порогу в 178.1 мільйонів. Це дозволяє клубу зберігати гнучкість на ринку обмінів, використовувати Драфт-піки та шукати можливості для підписання Вільних Агентів.
Раніше власники команди були готові витрачати вдвічі більше від заробітної відомості, сплачуючи шалені податки заради того, щоб зберегти шанси на чемпіонство. Однак зараз Ґолден Стейт перейшли до нової реальності, відмовившись від статусу клубу, який витрачає без обмежень. Це не означає, що команда повністю відмовилася від чемпіонських амбіцій. Підписавши продовження контракту зі Стефом Каррі, вони продемонстрували йому свою лояльність і готовність спробувати створити умови для ще одного чемпіонського шансу.
Декілька нових гравців і тренерів можуть додати свіжої крові до складу команди, яка останні два роки перебувала в певній стагнації. Важливим завданням для них стане заміна втрачених гравців та їхніх навичок без серйозних втрат для команди.
Крім того, клуб створив простір для розвитку молодих талантів. Джонатан Кумінґа, Мозес Муді та Брендін Подземські отримають більше можливостей, щоб показати свої здібності.
У підсумку, лише час покаже, наскільки успішними будуть зміни в ростері та чи принесуть вони команді бажані результати.
Слабкі сторони : Незважаючи на деякі успіхи, у Ворріорс залишаються певні питання, які викликають занепокоєння.
Перше - поведінка Дреймонда Ґріна. Минулого сезону, навіть з непоганими підсумковими результатами, команда не змогла повністю скористатися своїм потенціалом. Якби Ґрін зіграв більшість пропущених матчів, можливо, ҐС виграли б на кілька ігор більше, і це могло б забезпечити їм кращий посів. Адже лише три перемоги відділяли їх від шостого місця і гарантованого місця в плей-оф.
Раніше Ворріорс могли дозволити собі не грати на повну силу в регулярній частині чемпіонату, не надто переймаючись посівом. Проте зараз, зі зростанням рівня конкуренції на Заході, кожен матч має величезне значення.
Ще один важливий аспект - молоді гравці, як-от Джонатан Кумінґа та Мозес Муді. Хоча втрата ветеранів може створити можливості для їхнього розвитку, їхній прогрес викликає сумніви. Обидва гравці все ще мають певний потенціал, але не показують помітного прогресу.
Зокрема, наступний сезон стане для них контрактним, і якщо Кумінґа розраховує на угоду в районі 224 мільйонів доларів, схожу на контракти Франца Ваґнера чи Евана Моблі, то це може створити додатковий тиск на клуб.
З одного боку, для Ворріорс було б чудово, якби Кумінґа вийшов на рівень гри, який заслуговував подібної угоди. Це підвищило б їхні шанси на повернення в боротьбу за титул.
З іншого боку, навіть без великих майбутніх контрактів Кумінґи та Муді, команда вже зараз балансувала на межі платіжної відомості.
Нагадаю про ситуацію, яка трапилась минулого року з форвардом Булз Патріком Вільямсом. Він теж мав контрактний рік, розраховуючи на суму в 200+ мільйонів доларів. За підсумками сезону, влітку, отримав помірну угоду роміром 90 мільйонів на 5 років. Але, що здається помірним для Чикаґо, то може стати смертельним для Ворріорс.
Чи допомогли б ҐС виправити ситуацію одразу два Патріки Вільямси? Чи перетворили б їх на контендерів, чи хоча б на команду, яка гарантовано фінішує в топ 6? Гадаю ні. А платити гроші довелося б.
У такій ситуації майже неминуче, що Ворріорс розглянуть можливість обміну Ендрю Віґінса, щоб звільнити місце в платіжній відомості і зберегти шанс підписати Кумінґу та Муді на вигідних умовах, не виходячи за межі 1-го «зарплатного порогу».
Прогноз на сезон 2024/25
Останній бій : Загалом, перед Ворріорс, зокрема перед Майком Данліві, вимальовується доволі напружений майбутній сезон, під час якого ҐС змушені будуть прийняти декілька дуже непростих, але доленосних рішень.
Так, в першу чергу, варто буде слідкувати за станом Стефа Каррі та його рівнем гри. Олімпійські Ігри показали, що Стеф все ще може грати на рівні найсильнішого гравця світу, тягнучи на собі колектив. Але також варто пам'ятати про його вік - наступного березня йому виповниться 37 років!
Також варто спостерігати за прогресом молодих гравців команди, зокрема Брендіном Подземські. Який, я агадаю, може найбільше виграти після відходу Клея Томпсона. Адже попри вміння влучати дальні кидки, Подз також дуже корисний в розіграші м'яча та на підбираннях.
Обмін Ендрю Віґінса практично неминучий. В ідеалі для Ворріорс було б повернення Віґса на рівень позаминулого, або чемпіонського сезону, щоб його можна було торгувати з комфортом. На даний момент, після провального сезону, контракт Едрю є токсичним і щоб його позбутись, потрібно буде докладати активи.
Також я не впевнений, щодо майбутнього Дреймонда Ґріна в клубі. Майк Данліві проявив свого роду холоднокровність, відмовивши в продовженні співпраці з Томпсоном. Тому я не впевнений, що йому завадить зробити щось подібне з Ґріном. Попри його користь в обороні, під час розіграшу м'яча. Для Ворріорс було б корисно мати в обоймі гравця, на якого вони можуть розраховувати 24/7.
Ну і на останок Кумінґа, Муді, Пейтон та новоприбулі гравці. Майбутній сезон стане для них каталізатором. Якщо їм вдасться добре проявити себе, з ними продовжать співпрацю. Особливо це стосується Кумінґи, Муді, Пейтона та Мелтона. Адже у кожного з них залишився однорічний контракт.
Конкретно наступний сезон, можливо, не стане "останнім боєм" для "воїнів". Але він дасть чітку відповідь на те, яким буде цей "останній бій" і чи буде взагалі!
Головні питання майбутнього сезону
Чи продовжить Стефен Каррі виступати на рівні гравця Збірної НБА?
Якими будуть подальші кроки Майка Данліві в перебудові Ворріорс?
Кому з молодих гравців команди вдасться найкраще проявити себе в майбутньому сезоні?
Попередні публікації :
