Довіряти ШІ-агентам - це як бігти в Долину за межами
Як ‘найбезпечніший ШІ у світі’ Claude від Anthropic пішов розносити інтернет

Як ‘найбезпечніший ШІ у світі’ Claude від Anthropic пішов розносити інтернет

У російській мережі «філій пекла» є багато жахливих установ, але мордовська ВК-10, безперечно, входить до першої п’ятірки за всіма параметрами. Тут в режимі інкомунікадо та жахливих умовах утримують і звіряче катують кількасот українських військовополонених і цивільних осіб.

Близько сотні ув’язнених колонії відмовилися виконувати вимоги адміністрації, забарикадувалися на даху одного з корпусів і розгорнули величезний плакат із написом «Требуем прекратить беспредел». Бунт придушили протягом дня, а “беспредел” в колонії після того так і не припинився.

Шокуюче відео зґвалтування ув’язненого ручкою швабри було записано в Саратові — у тюремній лікарні ФСІН. Але основним постачальником “пацієнтів” для цього закладу є колонія № 10, де в страшних умовах утримується щонайменше дванадцять цивільних українців та військовополонених.

Колонія в Салаваті здобула популярність завдяки Пригожину, який епатажно приземлився на вертольоті поруч із головним входом до установи Яке це було для українських громадян — стояти й слухати про те, як «Вагнер» набирає вбивць і маніяків, щоб «різати хохлів», — уявити складно.

«Прибив свої ноги до підлоги», — так вчинив один із російських ув’язнених, аби уникнути переведення до ВК-33 у Хакасії. В одній з найвідоміших колоній-катівень сьогодні утримують щонайменше одного цивільного та п'ять українських військовополонених (з яких четверо – «азовці»).

Якутськ — одне з найхолодніших міст світу. Взимку тут часто буває мінус п’ятдесят, що вже саме по собі є екстремальним, навіть без позбавлення волі. Але для ув’язнених українців в ВК-1 у Республіці Саха до морозів додаються не менш екстремальні стосунки з адміністрацією колонії.

Найближча для південних окупованих територій жіноча колонія в Зеленокумську Ставропольського краю. Теоретично, усіх жінок мали б залишати у спеціально створеній установі на окупованій території. У гіршому випадку — відправляти їх всіх до Зеленокумська. Важко сказати, що краще.

Заїжджена фраза «Вологодський конвой не любить жартів» тут сприймається не так жартівливо, як на волі. Ще гостріше це відчуття у Вологодській жіночій колонії номер один, де на сьогодні перебувають щонайменше три українки, засуджені російськими судами у зв’язку з війною.

У випалених сонцем напівпустельних степах Заволжжя розташована жіноча колонія номер 28. Тут утримують близько п’ятисот жінок, зокрема щонайменше трьох українок. Колонія обслуговує відомий бренд одягу, один із слоганів якого — «Будь вільним!».

«Щасливий той, хто щасливий вдома». Такий напис виведено на стіні одного з корпусів колонії № 7 у Бурятії. Ув’язнені жінки часто й одноманітно жартують з цього приводу, мовляв, в’язниця — їхній дім, але щастя якось не помітно. Принаймні три українки там чекають повернення до дому

ВК-28 у селі Березники має велике швейне виробництво, на якому в рабських умовах працюють сотні жінок-ув’язнених. Адміністрація розглядає їх виключно як ресурс, що треба вичавлювати досуха. Для цього на зоні підтримують атмосферу страху й змушують працювати до втрати свідомості.

Найстрашніше місце для українських жінок — мордовська колонія в селищі Явас. Це місце, де жінок безкарно катують, примушують працювати по 16 годин і де ув'язнена може просто зникнути назавжди. Найчастіше українок етапують саме туди — до Яваса.

Колонія в селищі Головіно входить до десятки найбільших місць позбавлення волі для жінок у всій російській системі. Щоб уявити глибину депресивності цього місця, тут продали залізничний вокзал «на дрова» у 2008 році. У важких умовах позбавлені волі тут знаходиться п'ять українок.

Про Верхньоуральську в’язницю немає пісень та моторошних легенд. Але ця «критка» спеціалізується на політв’язнях ще з царських часів. І набралась досвіду в часи НКВС. Від початку окупації Криму сюди стали привозити ув’язнених мусульман, а згодом і українських військовополонених.

Коли кажуть, що ув’язнений у тюрмі може просто зникнути безслідно, мають на увазі саме тюрму в Димитровграді. Це єдина в’язниця, у якій за останнє десятиліття спалахнув бунт ув’язнених. Але інцидент анітрохи не змінив ставлення до контингенту, серед яких щонайменше 57 українців.

Про в’язницю в маленькому приволзькому містечку Балашов кажуть, що вона «під ворами». Це твердження регулярно підкріплювалося «прогонами» про те, кого в цій в’язниці «коронували», а кому «дали по вухах». Років 8 тому в’язниця почала приймати перших українських політв’язнів.

Найменша російська в’язниця розрахована лише на 150 ув’язнених. Санітарна площа на одну особу становить лише 4 квадратні метри. Як і в усі інші в’язниці, сюди, незважаючи на скромну місткість, активно доставляють українських військовополонених та цивільних з окупованих територій

Мінусинськ заробив собі репутацію місця для політичних в’язнів ще за часів декабристів, потім Мінусинська в’язниця стала одним із місць для розстрілів «класових ворогів», а згодом — для «ломки» кримінальних авторитетів. Тепер от українці.
За три сотні кілометрів від державного кордону з Україною розташоване одне з найжахливіших місць ув’язнення українців — Єлецька критка. Ще півтисячі років тому в ями, накриті дерев’яними настилами, зганяли каторжан і втікачів-селян. А сьогодні до казематів етапують українців.
