Вступ
Гомосексуальність нещодавно перестали вважати хворобою, а зараз цей факт, по іронії життя, повернувся, але в іронічній формі засудження та дискримінації. Чому радше гомофобія - хвороба, а не гомосексуальність? Чому люди засуджують гомосексуальність? Чим просте засудження може відрізнятись від гомофобії? Яка природа гомосексуальності та гомофобії із точки зору психології, нейробіології, біології та соціології?
Відповідь на всі ці питання ви знайдете у цій статті.
Я не залишу незакритих питань!😈
Гомофобія
Засудження, як захисна реакція
Чому гомосексуальність засуджується широким колом людей? Я сам чимало часу цікавився цим питанням і сформулював на нього відповідь. Але перед цим, хочу зачепити що гомофобія може дещо вирізнятись від простого засдуження, яке також частина гомофобії, як дискримінація. Вона має різні вияви, коли наше суспільство звикло лише до агресивного вияву, до цієї ж дискримінації.
Гомофобія - це в першу чергу ФОБІЯ. А будь-яка фобія, це ірраціональна реакція психіки на той чи інший подразник. Отже, можна дійти висновку, що засудження може виступити захисною реакцією, при тому, коли сама гомосексуальність викликає тривожність. Сам факт того, що існують люди гомосексуальних орієнтацій, а може зустріч із такими особинами(не буду перераховувати усі варіації).
І відповідно до фобії, дискримінація - частина захисної реакції.
Вірю в усе, що бовкнуть у телевізорі(інстинкт порівняння себе із іншими) - соціальний вплив
Гомофобія - заразна, інфекційна хвороба
Візьмемо до прикладу підлітковий вік, в якому засудження гомосексуальності зустрічається набагато частіше, аніж толерантне ставлення(не враховуючи нейтралітет). Допускаю, зі своїх спостережень, що негативне ставлення до своїх однолітків гомосексуальної орієнтації, може бути зовсім нещирим, а лише самонавіюванням, яке закодовує цей прояв гомофобії(дискримінацію) в мозок підлітка, як щось нормальне, але неґрунтовне. Адже таким підліткам не важливо розуміти, навіщо, взагалі, засуджувати людей із гомосексуальними переконаннями. Вони це роблять через те, що таке ставлення закріпилось з допомоги соціальних факторів. Так, це може бути й виховання, але це я розгляну трішки пізніше і з чіткими причинами. А з точки зору соціуму, більша частина підлітків зневажає гомосексуалізм, отже, "чому б й мені не зневажати?".
Такі підлітки переважно хлопці, які знаходяться в оточенні інших хлопців, від яких вони й заражаються цією гомофобією. Більшість завжди переважає над меншістю, тому, "щоб вижити", доводиться підлаштовуватись. Саме це є проявом, закладеного еволюцією, інстинкту порівняння себе із іншими .
Гра (з) дітьми/гра дітей
Інше питання, коли гомофобія закодовується сімʼєю. Але це ще доведеться погратись.
Взагалі, чим раніше взятись за навмисне формування поглядів дитини, тим краще й покірніше їх вийде закріпити, із психологічної та нейробіологічної точки зору. Але, якщо батьки лише маленькими домішками домішують у дитину гомофобію, то в підлітковому віці може бути серйозна суперечність. Незакріплений, подібний, погляд, виступає барʼєром, забороною, а те що заборонене, порушувати найцікавіше :) отже тут нетолерантні батьки можуть дістати суперечність, а зайві спроби протистояти формуванню гомосексуалізму, супроти "поганих батьків" будуть лише подразником. Але якщо, все ж, ці спроби постають достатньо жорстокими, адже все завжди можна вирішити словами. І на етапі достатньо жорстокого виховання(в плані нашої теми) можна й дістати гомофобію.
А ще, через проби некультурного виховання, використання насильства, можна... отримати іще більшу суперечність в підлітковому віці :)
Те ж саме можна отримати, коли батьки виховують толерантну дитину. Ті самі реакції, через ті самі способи
Та все ж, це все лише приклади, реакції та відповіді можуть бути різними, але практикувати такі методи, апріорі, не треба.
Гомосексуальність
Гомосексуальність - це не захворювання.
Довели, відносно нещодавно, вчені. Але коли ви ознайомитесь із моєю точкою зору, то можете помилково подумати інакше.
Взагалі, є багато теорії, щодо формування гомосексуальних переконань, є багато поглядів, які я зараз розгляну.
Гени
Я дослідив багато матеріалу на цю тему, і можу зробити висновки, що половина зі всього, що можна знайти в інтернеті, свідчить, що гомосексуальні переконання формуються під частковим впливом генів. А малесенька частина дає суперечність запереченням. І всюди вся інформація "ґрунтується на наукових дослідженнях".
Гени, це апріорі дуже цікава частина нас, яка приховує за собою цілу історію, яку вони передавали через кожну новонароджену людину. Але, як на мене, факт, що гомосексуальність може "передаватись" через гени, дещо абсурдний.
Нейробіологічна
Це дещо ірраціонально звучить, як і з минулим підрозділом, але насправді це ґрунтовно. Нейробіологія та психологія тісно повʼязані. Сліди від психічних змін відібʼються на нейробіологічному розвитку, а сліди від нейробіологічних змін, відібʼються на психічному розвитку.
Отже, якщо в психіці може відбутись відхилення, то воно може обґрунтовуватись нейробіологічним або наоборот.
Психологічний вплив на формування гомосексуальних переконань
Гомосексуальність може закріпитись на психологічному рівні, переважно, в підлітковому віці, але також, як і кохання, може закріпитись у дебільш зрілому віці.
- Дефіцит уваги(відповідної особи)
Про дифіцит уваги, залежність від спілкування, взагалі, мало говорять у інтернеті. Але ось, ви читаєте розділ моєї статті на цю тему.
Про що йдеться мова та в якому плані я вжив "дефіцит уваги"? Гадаю, що це апріорі. Із коханням така ж сама штука:
- Інколи в мене поставало питання: чому люди кохають людей, які, із раціональної точки зору, їм недосяжні, чому вони піддаються, так би мовити, мозахізму? Я й сам клював на подібне, тому можу поділитись й власним досвідом:
1. Рожеві окуляри: зараз частково відійдемо від теми гомосексуальності та зачепимо поширену проблему "рожевих окуляр". До них входить непомічання деяких недоліків окремої особи(ідеалізація, переважно несвідома) та такий собі мозахізм. Коли людина розуміє, що "жертва" її кохання недосяжна, але далі продовжує боротись за її схвалення. І саме так люди піддаються маніпуляціям(якщо говорити сленгом, то це буде називатись френдозоною). І подразником, який закриває очі рожевими окулярами, може виступити бажання в контакті, зокрема спілкуванні, з тією особою.
2. Дефіцит уваги: і саме дефіцит уваги - подразник, який спонукає людину одягнути рожеві окуляри(хоча подразником у них може виступати не лише цей фактор).
- Повертаймося до теми гомосексуалізму. Дефіцит уваги може мати й інше вираження:
- Дефіцит уваги при розлуці двох близьких осіб(в плані романтичних, стосунків), а саме тоді, коли одна(лише одна) особа, сприяла розлуці. Тоді утворюється, вживаючи сленг, френдзона. А дефіцит уваги - подразник. При такому односторонньому розʼєднанні, у другої сторони взаємодії залишається велитенський проміжок, який заповнювала перша сторона.
- Дефіцит уваги при розлуці двох близьких осіб(в плані, дружніх стосунків) може виражатись навіть тоді, коли при небажанні, всіх сторін взаємодії, розлучатись, утворюється дефіцит уваги тої чи іншої особини. І саме на кінцевих етапах дефіціту уваги цих осіб, формується романтичний потяг. Коли людина пройшла всі стадії горя(без зайвої драматизації зі слів), то замість помсти, в цьому випадку, може виступити романтичний потяг(це та ще помста😮💨). І прикол у тому, що це може повторитись і з особинами однієї статі. Просто не кожен настільки страждає. І ці стадія горя, знову ж таки, ґрунтуються проміжком у психіці.
Ігри (в) сімʼї
Також на це можуть впливати, так би мовити, ігри сімʼї. Зараз розглядаю не конфлікти, не насильство, а відсутність окремого члена сімʼї чи його заменшену роль у, тій же, сімʼї.
- Якщо роль матері в сімʼї менша, аніж батька, то в дитини, відповідно, може формуватись активніший потяг до осіб жіночої статі.
- А якщо те ж саме, але з батьком, то, відповідно, в дитини буде формуватись інтенсивніший потяг до осіб чоловічої статі.
Це може сприяти розвитку як і гомофобії, так і сексизму чи, наоборот, хронічного лібідо.
Себто, коли дитина впевнена, що завищена активність батька/матері має відповідне, дискримінааційне підґрунтя, то у психіці дитини може розвиватись сексизм.
Соціологія та досвід(гомосексуальність та гомофобія)
Апріорі що на гомосексуалізм та гомофобію також впливає й досвід, отриманий у романтичних стосунках, а не запозичений у дружніх відносинах.
Та, все ж, на це, за моїми спостереженнями та невеличкими дослідами впливають і власні погляди.
- Еволюційний: деякі люди можуть вважати, що гомосексуальність, при повному ухвалені соціуму, може завадити розвитку людини, як роду.
- Релігійні: деякі люди кажуть(з християнства) що біблія формує життєвий досвід краще за саме життя. Так ось, ці люди, переважно, гомофоби, адже вважають, що одностатеві стосунки - гріх(з точки зору еволюції).
- Моральні принципи: деякі люди, переважно ті, які застрягли в минулому та живуть зі стериотипами, вважають, що одностатеві стосунки, та й взагалі гомосексуальність неприйнята в соціумі(закріплене стереотипами). Адже всю історію люди мовчали, приховували гомосексуальність під ширмою "не для всесвітньої історії", а зараз він набрав розголосу, що неабияк обурило людей, відданих консерватизму :)
Закінчення
Вся інформація, яку я передав цією статтею світу - це мої власні спостереження, дослідження та трішки філософії(досвіду). І це все є ґрунтом для моєї думки. Дуже сподіваюсь, що зміг відповісти на усі ваші питання(і на свої, звісно ж😜). Також сподіваюсь, що ця стаття - ваш перший крок до адекватної толерантності.
- Дуже дякую, читачам, які читають, опісля наділяють мене зворотнім звʼязком :)
- Дуже дякую, людям(зокрема друзям), які відповідали на мої питання не підозрюючи, що я проводжу дослід(тоді, радше, просто цікавився) :)
- Дуже дякую, усім, хто сміливо зізнавався мені у своїй гомосексуальності та обґрунтовував це!
- Дуже дякую, собі, із таким чарівним досвідом :)
До нових зустрічей, любі!
