По-перше
Це для мене цікаво, чи колись було цікаво, а зараз нудить найменше чім від всього іншого, що я встиг спробувати.
По-друге
Це історія зі вчителькою інформатики. З 7 по 9 клас я дуже дружив з нею. Я з вчителькою пройшов через багато конкурсів та олімпіад. Але найприємніше згадувати, як ми до цього готовились чи як налаштовували комп'ютерний класс(там типу демонстрації екрану щоб на всіх комп'ютерах працювали з комп'ютера вчительки, щоб тести розкидати, щоб програми для уроку на всіх комп'ютерах були) Я був кимось типу, як помічником і брав участь в усіх налагодженнях. Найбільше я любив атмосферу, в такі моменти, було дуже цікаво спостерігати, спілкуватись, а виконувати нескладні задачі було ще тим святом, особливо коли воно починало працювати. Коли я починаю программувати, то це викликає ностальгію за тими часами. Сумую, бо цього більше не буде(Шкільні роки давно позаду). Радію, бо залишилась справа, яку б я міг продовжувати.
Буду радий запустити тренд думок про минуле в якому є любимий вчитель/вчителька та про спеціальність, що ви зараз намагаєтесь здобути.
