Своїм поглядом мене ведуть зорі
Обравши цю дорогу, довірившись долі
Відблиски місяця світяться в морі
Своїм поглядом мене ведуть зорі
Своїм поглядом мене ведуть зорі
Вони вільні, чи вони у неволі?
Дорога чар у зоряному полі
Своїм поглядом мене ведуть зорі
Макс.
Хочу дожити до осені, чимось займатися. Писати вірші, слухати улюблену музику, писати картини, самозакохуватися, вірити в себе й своє майбутнє, відвідувати красиві місця й просто дихати….
Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.
Я мав намір написати статтю розбір цього перекладу для журналу «Світ Фентезі». Справу я досі не завершив, але хочу поділитися тим, що вже є.
Хочу дожити до осені, чимось займатися. Писати вірші, слухати улюблену музику, писати картини, самозакохуватися, вірити в себе й своє майбутнє, відвідувати красиві місця й просто дихати….
Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.
Я мав намір написати статтю розбір цього перекладу для журналу «Світ Фентезі». Справу я досі не завершив, але хочу поділитися тим, що вже є.
