перша теорія, про яку я б хотіла розповісти, достатньо відома серед палких шанувальників «таємної історії» Донни Тартт. на мою думку, вона чи не найцікавіша з тих, про які я чула, і тому я наводитиму докази на користь цієї теорії, а в кінці (можливо) спростую 🤓
feel free подискутувати або доповнити в коментарях.
головні спойлери тут і далі ! а також tw: насилля, жорстокість
сенс даної теорії полягає в тому, що Генрі, Камілла, Френсіс та Чарльз не вбивали фермера — це зробив звір (а отже Банні помер дарма).
розгляньмо по частинах:
1. відсутність самоусвідомлення та контролю
Генрі розповідав Річардові про всі ті речі та заходи, яких компанія вживала з метою досягти потрібного стану. немає причин сумніватися в тому, що вони проробили ці процедури знову — тим паче, в тексті Генрі згадує про повторний піст напередодні дійства.
Ми перепробували все на світі. Алкоголь, наркотики, молитви, навіть невеликі дози отрути. (Генрі)
Ясно, що самим алкоголем тут справа не вирішувалася. Господи, я навіть не перелічу всього того, що ми випробовували. Всеношні чування. Піст. Узливання.. Ми палили кущі болиголову і вдихали його дим. (Генрі)
2. неможливо довіряти свідченням жодного з учасників
Чарльз розповідає цю історію трохи інакше. (Генрі)
А Френсіс...чесно, я не в курсі. Варто його спитати, так він щоразу переповідатиме історію інакше. (Генрі)
3. укус Чарльза
У Чарльза лишився слід від кровавого укусу на руці, і він гадки не мав, звідки той узявся. Укус не людський. Надто великий. І дивні проколи замість відмітин зубів. (Генрі)
Ти в житті такого не бачив. Коло сантиметрів із десять і вдавлені одмітини зубів. (Френсіс)
що це могло бути?
4. звір
вже після смерті Банні, Річард возив Френсіса до лікарні й по дорозі назад сталося наступне:
Раптом перед нами у світлі фар пробіг великий звір. Я миттєво натиснув на гальма. Якусь секунду на мене дивилася пара осяйних очей. Наступної миті звір уже зник. (Річард)
— То було щось схоже на кота.
— Насправді мені теж так здалось.
— Однак дуже великий.
— Може, пума чи щось таке.
— Пуми тут не водяться.
— Пуми — ні, а рисі — так. Їх тут називали катамаунтами. Котами з гір. Як Катамаунт-стріт.
чому цей епізод важливий?
Донна Тартт не з тих авторів, що просто так додаватимуть пусту, сюжетно неважливу інформацію.
тепер ми знаємо, що катамаунти (англ. catamounts) водилися у місцевості, де відбувається дія твору. неважко нагуглити, що це рись (або все ж пума, якщо вірити вікіпедії, та це вже деталі перекладу), яка веде нічний спосіб життя.
на велику здобич пуми полюють крадькома, а потім зблизька стрибають їй на спину та ламають шию (Генрі далі у творі стверджує, що в фермера були скручені в'язи, що співпадає із цим фактом)
крім того, локації з назвою цієї тварини не раз згадуються у творі, що додатково вказує на її зв'язок із місцевістю Вермонта.
5. тіло фермера
нам відомо, що вакханалія відбувалася вночі в глибині лісу, і що ніхто з компанії не перебував у здоровому глузді, через що повністю відновити події тієї ночі неможливо. також, нам відомо про те, що Чарльза вкусив якийсь звір (не те щоб це було обов'язково для теорії за вигаданою історією, але... я нагуглила як виглядають ікла катамаунта — і так, вони fits the profile ідеально).
до цієї вже більш-менш зрозумілої картини можна додати і те, яким чином було понівечене тіло вбитого фермера, зі слів Камілли:
— Той мертв'як. Лежав на землі. Із роздертим животом, над яким стояла пара.
— Животом?
цей момент дуже важливий, оскільки свідчення Генрі про рани фермера відрізняються:
Я теж нахилився й побачив чоловіка. Його труп.. Зі скрученими в'язами, а ще — про це неприємно говорити — у нього мозок було розтовчено по всьому обличчю.
Річард здивований тим, що Камілла назвала живіт фермера як його основну рану, тоді як раніше Генрі казав йому про зовсім інше.
і тут починається найцікавіше.
Генрі начебто з кимось бився, але не знає хто саме був його противником:
Мені щось почулося позаду. Або це був хтось. Я крутнувся, мало не втратив рівновагу й кинувся на те, чим би воно не виявилося: здоровенне, непевне, жовте, — затопивши по ньому лівим кулаком, при тому що я правша. Рука в кісточках страшення заболіла, і тієї самої миті хтось мені вибив дух. Навколо хоч в око стрель, розумієш, я нічогісінько не бачив, я щодуж змахнув, тепер уже правою рукою, намагаючись вкласти в удар усю свою вагу. Цього разу щось хруснуло і я почув крик. Що сталося потому — в нас думки розходяться.
версія Чарльза щодо цієї сутички відрізняється:
Він пам'ятає, що бачив мене поруч із тілом. Каже, що нібито борюкався із чимось, за щось тягнув з усіх сил. Аж раптом він усвідомив, що тягне чиюсь руку, впираючись у чужу пахву ногою. (Генрі)
отож, моя версія:
фермера пошматував звір, і він також накинувся на Генрі, тож сутичка відбулася саме зі звіром, в результаті чого Чарльз закричав, коли звір його вкусив. звір втік, а оскільки Генрі, Чарльз та Френсіс досі не були при здоровому глузді, то не усвідомили втечу супротивника й продовжили боротися з тим, що лишилося — таким чином Чарльз й опинився у позиції, яку він описує, разом із іншими, додатково понівечивши фермера вже post mortem.
звідси також і різниця у свідченнях Камілли та Генрі. нам відомо, що Камілла відірвалася від компанії, й була вже далеко попереду, коли Генрі наздогнали Френсіс та Чарльз й утрьох натрапили на труп фермера — дівчина бачила його стан до того, як його понівечили ще раз, після звіра, і вона, цілком вірогідно, швидко проминула його, помітивши лише головну рану.
+ пар від пошматованого тіла фермера свідчить про те, що він дуже нещодавно був живий (я не судмедекспертка, але це навіть мені здається очевидним).
тепер лишається вирішити останню розбіжність: яким чином Камілла опинилася в крові.
6. оленячі лови
олені відіграють немалу роль в згадках учасників про містерію (вакханалію, ритуал, як вам завгодно):
Камілла стверджує, що в якийсь момент їй здалося, ніби вона олениця. І це теж досить дивно, тому що більшість із нас пам'ятає про якісь оленячі лови в лісі. Ми нібито гналися за твариною кілька миль. І ми справді пробігли кілька миль. (Генрі)
нам відомо, що олені також водяться у тій місцевості, відомо що колись Генрі справді збив одного на машині, а також те, що в якості прикриття перед Банні компанія використала історію з убивством саме оленя. ще раз наголошу, що Донна Тартт несхильна розкидуватися марними твердженнями.
підсумкову риску чисто сюжетної аргументації хочу підвести наступною цитатою:
Ніч видалася тоді холодна. А ще мені нізащо не забути того запаху. Коли мій дядько розбирав оленя тхнуло так само. Спитай у Френсіса. Він також це пам'ятає. (Камілла)
з цього випливає висновок: вони насправді вбили оленя. Генрі, Френсіс та Чарльз пам'ятають про те, як ганялися за оленем, Камілла ж має більш істотний доказ — вона ще з дитинства пам'ятає запах крові оленя і впізнала його навіть у напівадекватному стані, цей факт підтвердив і Френсіс.
це мій погляд на дану теорію, подальші висновки та роздуми лишаю на ваш розсуд.
а далі хочу обговорити те, що за бажання може доповнити цю теорію, або просто послугувати гарним додатковим контекстом для розуміння твору.
зв'язок із "Вакханками" Евріпіда.
немає сумніву у зв'язку "Вакханок" із подіями твору, і для кращого розуміння наведу коротко опис їхнього сюжету з вікіпедії:
Трагедія «Вакханки» оповідає про фіванського царя Пентея, котрий не хотів визнавати богом свого двоюрідного брата Вакха-Діоніса, що повернувся з Азії в Фіви. Пентей побачив в культі Діоніса лиш брехню і розпусту і почав суворо переслідувати його служниць, вакханок. Діоніс навіяв несамовиту шаленість на всіх фіванских жінок, і вони на чолі з Агавою (мати Пентея) втекли в гори, щоб в оленячих шкурах, з тирсами (обвита плющем та виноградним листям із шишкою на кінці палиця), флейтами і бубнами в руках, брати участь у вакханаліях. Пентею Діоніс навіяв нестримне бажання побачити вакханок під час їхнього служіння. Переодягнувшись в жіночу сукню, він відправився на Кітерон, де воно проходило. Але Агава та інші вакханки за навіюванням Діоніса прийняли Пентея за лева, і розірвали його на шматки. Агава з торжеством принесла закривавлену голову власного сина в палац, уявляючи, що це голова лева. Прийшовши до тями, вона відчула глибоке каяття.
Джуліан згадує ці мотиви на першому ж занятті, де присутній Річард:
Евріпід говорить, про менад: із закинутими головами, горлянкою до зір, "більше схожі на олениць, ніж на людей".
епізод містерії у творі, про який Річардові розповідає Генрі, має прямий стосунок до трагедії Евріпіда. адже вони намагалися відтворити те, що відбувалося у "Вакханках", ту саму діонисійську містерію, вакханалію.
про це думає і сам Річард, слухаючи розповідь Генрі:
Мені з ніяковістю пригадалися «Вакханки»: ратиці, закривавлені ребра, м’ясне шмаття, розвішане по смерековім гіллі. У грецькій мові для цього навіть існувало окреме слово — ωμοφαγια (пер. ритуальне споживання сирого м'яса). Раптом у пам’яті все прояснилося: я заходжу до квартири Генрі, бачу всі ці втомлені обличчя… єхидне привітання Банні: «Χαĩρε, оленевбивці!»
це дає нам додаткового контексту: наприклад, про ритуальне вживання сирого м'яса — це може цілком пояснити момент погоні за оленем, його вбивство та окривавлених учасників дійства.
ще одна цікава деталь, що підтримує теорію звіра: пум називають гірськими левами.
не відкидаю варіанту, що я просто занадто сильно люблю фанатські теорії та гедканони, й уся вищенаведена теорія не має абсолютно жодного сенсу з єдиної причини — вакханки, в творі Евріпіда, під навіюванням Діоніса прийняли Пентея за лева і розірвали його на шматки. а це дуже очевидно накладається на сюжет "Таємної історії", коли Генрі, Френсіс, Чарльз та Камілла в неадекватному стані прийняли фермера за оленя і пошматували його.
хоч тоді й лишається багато білих плям, які сьогоднішня теорія власне і заповнює: нелюдський укус Чарльза, рана на животі фермера, якої людина не може завдати через відсутність кігтів та ікл, оленячий запах крові і так далі.
тому, я, мабуть, все ж продовжу feed my delusion і віритиму, що не може бути все так просто, й Донна Тартт створила цікавий протилежний сюжет, де її вакханки вбили не Пентея у подобі лева, а лева, й щиро впевнені у зворотньому.
це звучить ще більш реалістично, якщо брати до уваги те, наскільки учні Джуліана через нього ж зав'язли у давньогрецьких сюжетах — влаштувати діонісівську вакханалію, яка закінчиться так само, як у Евріпіда — чи ж це не їхня мрія?
