У 6 років я мріяла стати власницею ритуального бюро. Гадаю, на цьому наше знайомство закінчилось би, якби ми зустрілись в реальності. Адже поки інші милі дівчатка дивились мультики про принцес та грали у сімʼю зі своїми друзями, я дивилась “Кладовище домашніх тварин”, а мої барбі розслідували вбивства своїх кенів, яких самі ж і замочили.
Мене звуть Дарина і я пишу❤️
І оскільки життя бентежне, а світ виходить за межі нашого звичного розуміння, маючи за плечима трохи років життя та шалену любов до детективів і трилерів, я пишу.. любовні романи.
Фігня, правда ж?
Сама такої ж думки про це все.
Але я тут не для того, аби рекламувати свої книги та розповідати чому любовний роман – найкращий вибір для самотнього вечора. Дурня цілковита та й я сама не читаю любовних романів😅
Я тут, аби поспілкуватись, знайти однодумців та подискутувати на високі теми. Поділитись власним досвідом роботи із самвидавом, обговорити літературу, погоду і сезонну линьку котів, допомогти тим, хто хоче писати, але боїться. І просто почесати язика, якщо стає нудно, чи напала журбинонька.
Тож, будьмо знайомі.
Мене звуть Дарина і я пишу книги😉
