Авторка арту на обкладинці — https://t.me/chaysexual
Авторка референсів я — https://t.me/Hata_Lee
Кенді пішла у салон краси. Вона була записана на манікюр до хлопця, і це ні краплі не бентежило її: цей хлопець — майстер своєї справи, вона бачила його роботи, і вони викликали у неї захват. Ось вона постукала, зайшла і голосно привернула на себе увагу:
— Тук-тук! Добрий день, це Кенді Світоч! Запис на 12:45! ♪
— Так, дякую, що прийшли вчасно. — Майстер закінчував роботу, — хвилинку... Ще трохи залишилося.
Майстра манікюру, між іншим, звали Юрі. Хоча це несправжнє його ім'я. Він Юрій, але Юрі йому ближче: він, взагалі, небінарний. Але зараз не про це. Це був молодий хлопець з довгим рожевим волоссям, блакитними очима, з родимкою під губою, одягнений у кофтинку, джинси-труби і туфлі.
— Зачекайте на дивані, будь ласка.
Кенді поки перейшла у кімнату очікування. А навпроти робочого місця Юрі, у сусідній кімнаті, було робоче місце Лілі — його сестриці. Вона якраз поверталася туди, але, помітивши Кенді, не пройшла повз, а щось задивилася на неї...
— Вибачте, — заговорила вона трохи невпевнено, — ми з вами не знайомі?
— Хм..? Можливо.
— А як вас звати?..
— Кенді.
— Ах, точно! Кенді... Ми на гурток ходили разом! На малювання!
— Я пригадала. Тоді можна відразу й на ти! — Усміхнулася дівчина.
— Як у тебе справи?
— Непогано. ^^ А ти як?
— Добре..! Я така рада знову тебе зустріти. Тепер може попрошу номер! Тобто, точно попрошу! М-можна ж? — Трохи Лілі нервувала. Але дійсно була рада: на тому гуртку вони колись познайомилися, і Лілі подобалася Кенді як подруга, але коли вона йшла з гуртка — Лілі не наважилася запитати як можна з нею пізніше зв'язатися, і шкодувала про це.
— Добре. ♪
Вона продиктувала номер телефону...
— Дякую! Ам.. я тут працюю, до речі. І мій брат також.
— А, то це твій брат? Я до нього записана!
— От треба ж співпадіння, хех. А тобі на котру?
— 12:45, але попросили зачекати.
— То поговоримо поки. У мене наступний запис до 13:00. Я тут парихмахером-дизайнером працюю.
— Ой, цікаво!
— Ну і в манікюрі теж щось умію. Хех!
— А я у своєму магазині солодощів працюю.
— Ух ти.
— А у тебе є стосунки?
— Ага, є хлопець Себастьян з коледжу. Він трошки дурник, але тому з ним і весело.
— Хочеш зі своїм хлопцем якось познайомлю? ♪
— Звісно.
— Добрий день, — підійшов Юрі, — можете проходити.
— Добре! Пиши, як буде вільний час, Ліле!
— Зажди, ви знайомі?
— Колись дружили, на гурток разом ходили, — пояснила Ліля.
— Зрозуміло. ^^ Ну добре, проходьте.
Кенді зайшла і сіла на фіолетовий диванчик у приміщенні з салатовими стінами, блакитним килимом, було комфортно у цій кімнаті. Юрі присів навпроти неї, дістав інструменти і почав свою роботу: спочатку відсовував кутикулу.
Історія Лілі та Юри...
Лілі була трохи незграбною дівчинкою у школі, і боялася, що з неї будуть сміятися, іноді через це засмучувалася. Девеліна (її подружка) ставала на її захист, а потім і здружилися. Ліля взагалі за допомогою боялася іноді звертатися. Але коли зрозуміла, що їй можуть її надати, — стала впевненішою завдяки підтримці подруги і брата. У батьків, на жаль, стосунки були напряжні, і їх Лілі не хотіла тривожити. Так само й Юру, але він, коли дізнався, що вона сумна — підтримав її і сказав що Ліля може звертатися до нього коли завгодно і він вислухає, звісно.
А взагалі, раніше у Юрі та Лілі було не все так гладко у стосунках, вони сперечалися. Винною в основному була Лілі.
Юрі приховували від родини той факт що вони небінарні і гей. Їм було тяжко з цим. Вони звісно з дитинства чимось копіювали сестру, гралися не "хлопчачими" іграшками, а з сестрою. Але і машинки любили. І їм подобались "дівчачі" речі, кольори, цікавив макіяж, + вони волосся відростили, відмовлялися зрізати. Та коли Юрі сестра спіймала на тому шо вони, (будучи підлітком), використовували тайком її косметику, вони злякалися і думали що все, їх розкриють і вже вони не відмажуться. Але сестра просто прийняла їх такими які вони є і не засуджувала. Вони були дуже щасливі!! Але батьки їх досі не розуміють. Батько категорично проти. Але, коли Юрі 18 стукнуло, вони такі "я роблю шо хочу" і все. Носили що хотіли. Робили що хотіли, ігноруючи батьківську малу реакцію. І волосся не зрізали, і на манікюр майстра пішли вчитися. Щоправда, хлопця не знайшов, а сестра вже мала хлопця, і батьки підгоняли типу "давай і ти дівчину шукай" а він їм "Я Ж ГЕЙ" і все. Хоча це ітак для батьків було типу ясно, та після такої фрази щось засудили більше. Але все ж Юрі намагалися пояснити їм що ну, зміріться, пж, я вас люблю, і вони уже й змирилися, бо теж люблять своїх дітей. Якось так.
Пізніше Юрі та Лілі пішли працювати у салон. Лілі за освітою — дизайнерка, але закінчила курси парихмахера, і поєднує свої ці дві здібності. Юрко за освітою дизайнер теж, але працювати став манікюр майстром. Лілі дуже підтримувала його у його вченнях, коли він ходив на курси. Так само і Юрі підтримував Лілі, налаштовуючи її на тільки краще. А сам... не сильно був впевненим у собі. Все ще відчував на собі іноді ці погляди через довге волосся і боявся засудження. Досі. Сонечко.
