13 січня 1893 року народився Кларк Ештон Сміт — культовий письменник, поет, художник й скульптор, якого справедливо в літературних колах називали одним з «мушкетерів Weird Tales». На минулі роковини ми ознайомилися з тим, що про творчість письменника казали його колеги Марґарет Сент-Клер та Кетрін Люсіль Мур, тож на цей раз пропоную читнути автобіографічну нотатку, опубліковану в 1934 році у фензіні The Fantasy Fan:
«Я схильний думати, що моє життя, — це хороший приклад теоріям, запропонованим Лестером Андерсоном у його цікавій та провокативний статті про забобони. Хай там як, я народився у п’ятницю 13-го під знаком Козерога й Сатурна, і з того часу частенько заграю з більшістю ортодоксальних прикмет. Я не свищу в темряві, ніколи не поринав у сонники чи психоаналіз, і маю звичку ходити під сходами, якщо в певних обставинах це більш зручно, ніж обходити перешкоду. Щодо чорних котів — що ж, у мене був один протягом багатьох років, — це була надзвичайно лиховісна на вигляд істота, що володіла всіма якостями фамільяра древнього чаклуна. Можливо, це дасть змогу пояснити, як у кокосі з’явився кумис, і може бути причиною моєї здатності читати надзвичайно жаскі історії, не здригнувши при цьому ані вією. До того ж (бо ж існують як сучасні, так і древні забобони), це може пролити світло на мою повну зневіру в п’ятирічку, EPIC [тут, скоріше за все, про End Poverty in California — політичну кампанію Аптона Сінклера] та інші абсурдні утопічні ідеї. Крім того, це може обґрунтували мою відкритість до багатьох абсурдних та незрозумілих явищ, а також той факт, що я можу сприймати теорії Айнштайна, як і всю сучасну науку в цілому, зі спасенною дрібкою солоної приправи».
