Нетривкість

Ніщо в цьому світі не вічне. Людина народжується і помирає. Все, що встигне вхопити за цей короткий проміжок - те і її. Вона знайомиться з цим світом, досліджує його, обмацує уздовж і впоперек, дивується соціальним конструктам. Тоді й сама намагається взяти в ньому участь, предʼявити потуги свого інтелекту, прокричатись крізь ліс таких самих «я» і довести значущість свого. І колись це все безслідно зникне. А можливо й залишиться в історії яскравим епізодом. Та врешті-решт, у всього є своє закінчення. Прийде час, і ми покинемо цей світ, але щось таки й залишимо по собі. Ми будемо жити в спогадах, старих речах і світлинах, аж поки точно не розвіємось у сивій памʼяті світу. І тоді почнеться нова історія, чиясь чужа, не знайома нам.

жовтень 2023

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Бутко
Максим Бутко@karooky

Якщо проза – вона тут

246Прочитань
0Автори
3Читачі
На Друкарні з 27 серпня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (1)

зміни ніби постійні

Вам також сподобається