Інтерв’ю починається словами: «Як це, бути донькою чоловіка, який написав “Психо”?». Саллі Френсі, єдина дитина Роберта Блоха від першого шлюбу, точно неодноразово відповідала на це питання — як мінімум у тому матеріалі, який я розбила для Вас на невеличкі, але цікаві тези. Сподіваюсь, він хоча б трошки проллє світло на дитинство дівчинки, яке проходило разом із такою неординарною, але великою для жанру особистістю.
Дитинство Саллі пройшло, переважно, під батьковою опікою — її мати, Маріон, була хвора на туберкульоз кісток, що дуже ускладнювало можливість жінки доглядати свою дитину. Саллі згадує, що Роберт дуже любив дітей і завжди спілкувався з ними як з рівними: наприклад, якщо донька чогось не знала, він відповідав на це все чесно і без зайвих прикрас, а якщо це стосувалося тлумачення якогось слова, то він спонукав Саллі спочатку самій зазирнути у словник і знайти його, вивчити, а потім переказати йому вивчене. Блох також часто водив доньку в зоопарк — особливо їм подобалося дивитися на слонів та «великих кішок».
Друзям Саллі дуже подобався Роберт, а той, у свою чергу, особливо прихильним від був до однієї з подружок своєї доньки, в якої були дуже погані стосунки з батьком — він завжди змушував її сміятися і веселитися, що так відрізнялося від тієї атмосфери, яка панувала в неї вдома.
Звичайно, було б дивно, якби Саллі не пригадала Гарольда Ґауера та про те коло друзів, яке завжди оточувало Блоха і про їхні просто-таки божевільні костюмовані вечірки. Пригадує і всі ті чисельні світлини, що їх робили Ґауер із Блохом.
А коли Саллі прийшла на прем’єру «Психо» Гічкока, то її посадили біля Джанет Лі. Дівчина дуже хвилювалася, але дарма — Лі була дуже милою і згодом прислала дівчині свій автограф. Блоху не дуже подобалися зміни, які Джозеф Стефано, сценарист, зробив у сюжеті, та й загалом не вважав, що отримана ним грошова компенсація була справедливою, але чесно зауважував, що фільм зробив його значно популярнішим.
Коли Блох працював над «Гамівною сорочкою» разом із Джоан Кроуфорд, Саллі визнала, що дуже боялася і соромилася її, хоч акторка була всього на п’ять років старшою. Саллі важко було звикнути до того голлівудського життя, на яке прирік їх Роберт, коли почав активно працювати над сценаріями, однак ще важче було Маріон, яка почала вживати алкоголь через смуток за рідним штатом і за своєю родиною. До того ж, хвороба не дозволяла їй вести таке ж активне життя, як у свого чоловіка.
«Я не можу уявити кращого батька, ніж той, якого мені судилося мати», — каже Саллі. У Блоха, як ми знаємо, був досить-таки специфічний гумор, який, як їй здавалося, передався і їй. Батько також називав її «своїм найкращим витвором».
Останній абзац інтерв’ю завершується дуже милою ремаркою Саллі з очевидною великодкою на найвідоміший твір свого батька: «Дякую за цю можливість [дати інтерв’ю], мені дуже сподобалося. Сподіваюсь, татовим фанатам теж – тепер вони можуть побачити інші сторони «автора “Психо”» і переконатися, що він, точно як Норман, його найвідоміший персонаж, «й мухи не скривдить».
