гуде вітер; поскидали листя тополі,
похилилися та стогнуть, наче у неволі;
сонце зблідло; тужить небо, марніє;
без трав, без квітів поле чорніє
.
в полі пагорб, на ньому порожня могила -
для кого себе бережеш, знаю, моя мила;
той на кого ти чекаєш радий поспішити -
тяжко в цьому світі на самоті жити
.
може й радий поспішити, та не має права,
має нудитися стільки, скільки зозуля кувала;
зозуленька накувала та й забула, полетіла -
хай живе як знає, нема пташці до нього діла
.
Якось у вівторок ввечері після роботи, щоб трохи хоч розвіятися від нудоти, я вирішив до пекла завітати на хвилинку - до пекла від роботи їхати одну зупинку...
“... Можливо це хайку, а може й ні – якесь воно аж надто складне, – відповів Джафі. – Справжнє хайку просте, як вівсяна каша, і водночас змушує бачити те, про що в ньому йдеться. Як ось це, мабуть найгеніальніше, написане Шікі: На мокрих лапках / Горобець / Стрибає ґанком..."
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
просто зібрав до купи всі віршики(?), які знайшов за період 21-24х рр.трішки про кохання, трохи про закоханість, небагато про себе .Загалом, віршами це складно назвати, це більше, як Вишкребки.
просто зібрав до купи всі віршики(?), які знайшов за період 21-24х рр.трішки про кохання, трохи про закоханість, небагато про себе .Загалом, віршами це складно назвати, це більше, як Вишкребки.
