Зозуля

гуде вітер; поскидали листя тополі,

похилилися та стогнуть, наче у неволі;

сонце зблідло; тужить небо, марніє;

без трав, без квітів поле чорніє

.

в полі пагорб, на ньому порожня могила -

для кого себе бережеш, знаю, моя мила;

той на кого ти чекаєш радий поспішити -

тяжко в цьому світі на самоті жити

.

може й радий поспішити, та не має права,

має нудитися стільки, скільки зозуля кувала;

зозуленька накувала та й забула, полетіла -

хай живе як знає, нема пташці до нього діла

.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ДВ
Дмитро Волохатченко@Volokhatchenko

Писемник

460Прочитань
7Автори
10Читачі
На Друкарні з 11 квітня

Більше від автора

  • Емілі Дікінсон

    Що спільного у метелика і засушених, проштрикнутих голкою тілець під склом у музеї? Кольори і форма? Ні, у живого метелика немає немає нічого визначеного, тому що зрідка лише крильця припиняють рух. І його безглуздо розглядати окремо від поля, від трав, квітів, неба, Сонця...

    Теми цього довгочиту:

    Біографія
  • Я бачив птахів…

    Я бачив птахів. Вони принесли мені море - шум хвиль і запах солі...

    Теми цього довгочиту:

    Верлібр
  • Музика Нічного Горщику

    Перша публікація "Камерної Музики" сталася на сім років раніше за "Дублінців", у 1907, коли автору було двадцять п'ять, а писалися вірші задовго до того...

    Теми цього довгочиту:

    Огляд

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається