Так як зараз читаю непристойно мало, то поділюся враженням на прочитане ще у квітні 2021 року. Ніби нещодавно, але в той же час – у минулому столітті.
Оповідання про візит до невеликого містечка, в якому точно не відбувається нічого таємничого. І про те, що ніколи не варто вірити магам.
Час віднайти загубленого бога, що потрапив у пастку! А допоможе в цьому - Югин Кобилянський!
Що поєднує книгу про темну історію Києва, літпроєкт для сучасних письменників та українські подкасти? Правильно, одна яскрава особистість! Сьогодні в гостях у каналу «Буревій історій» — Олена Кузьміна, письменниця, дизайнерка та подвійна лавреатка конкурсу «Коронація слова»!
Стівен Кінг казав, що його улюблена книга з ним написаних — це остання завершена. Про «Морозну повню в Оак-роу» я так сказати не можу. Проте…
Everyone knows: true names bind. But how would you bind someone with no true name?
Цей допис планувався до релізу «Cyberpunk 2077» і був натхнений численними артами із кібервідьмаком Геральтом, котрі в очікуванні гри малювали фанати студії «CD Projekt RED».
Було місце на третій сірій, де завжди падав сніг. Він застилав потрісканий асфальт, котрий колись давили танкові гусениці…
"Sometimes you need to put a considerable effort to make sure the future remembers the right past."
"Ми, нечисть, залежимо від емоцій людей, від їх віри - а там… там не залишається нічого: тільки страх, ненавість і чорна пустеля зневіри."
It is finally time to confront the Inquisition. And get a glimpse of what Traveller really is.
The usual day at the old vampire's castle. Kitchen talks, cooking, lots of paperwork...
A man on a motorbike is speeding out of Berlin. Why is he in such a hurry? Why is he followed by the Inquisition?
Two old vampires have a friendly chat. And introduce the main cast of the Krieger Foundation.
What happens when a simple japanese schoolgirl Tsubasa Hanekawa (still wearing her school uniform!) shows up in the middle of a war...
Просто замальовка, події якої відбуваються у сетингу моєї ненаписаної історії "Орден Змієносця".
Наступного дня ми знову зустрілись з Марко. Моїй радості не було країв, бо мені подобалося бачити того парубка та спілкуватися з ним.
київський бард на переплутті
